Розвиток середньої та вищої жіночої освіти в Україні не обійшовся б без ініціативи самоврядування за підтримки місцевої спільноти. Активні громадські діячі та меценати міст об’єднувалися у громади для подолання проблеми нестачі можливостей для академічного та професійного просування дівчат. Однією з них вважається Товариство піклування про жіночу освіту – група благодійних соціальних та культурних осіб для підтримки жіночого навчання у Катеринославі. Далі на dnepryanka.
Історія заснування та діяльності Товариства піклування про жіночу освіту у Катеринославі
Діяльність Товариства піклування про жіночу освіту у Катеринославі розпочалася у 1860 році за участі громадських діячів та меценатів міста. У 1872 році відбулося перше засідання членів на чолі з директором чоловічої гімназії Захаром Коленком з метою збору коштів на поширення жіночої середньої освіти. Розпорядчий комітет за головування Бродницької заручився допомогою Катеринославської міської думи у пошуку приміщення для нової школи. 24 квітня 1874 року жіноче училище відчинило свої двері у складі 3 відділень орендованого клубу у міському саду. Першого року у безкоштовний заклад з 6-річним терміном навчання кількість учениць склала 88 дівчат, яка через 10 років збільшилася майже втричі. Швидке зростання вихованок спонукало волонтерів організувати збір пожертвувань на будівництво нового приміщення у 1883 році. Завдяки внескам членів, благодійним акціям та субсидіям губернського земства школа змогла відновити заняття через рік. У 1879 році Товариство піклування про жіночу освіту почало утримувати окремий фабричний жіночий заклад освіти, але у 1889 році було змушено об’єднати його з першим. З 1883 року у школі було започатковано перші у Російській імперії систематичні народні читання, які дозволяли усім охочим підвищити обізнаність в історії, культурі, природничих та точних науках. Отримавши схвалення нової ініціативи міською думою, опікунська рада у цьому ж році відкрила жіночу чотирикласну прогімназію замість паралельних молодших класів. На чолі з директором Вальяно та почесною піклувальницею Мессарош перші заняття розпочалися 7 листопада 1883 року у найманому домі міщанина Денисенка. У 1887 році кваліфікований педагогічний колектив за допомогою щедрих пожертвувань спромігся вперше випустити учениць освітньої установи, які продовжили навчання у Маріїнській гімназії. Відкриття у ній 7-го класу ознаменувало появу нової жіночої гімназії у Катеринославі, на момент перетворення котрої там навчалося вже 335 вихованок. 12 травня 1913 року академічний склад Катеринославського гірничого інституту очолив Катеринославські вищі жіночі курси – приватний навчальний заклад вищої освіти для жінок. Завдяки Писаржевському, Волжину, Заборовському, Терпигорєву, Копилову, Тихоновій та іншим педагогам було розроблено та ухвалено проєкт статуту Вищих курсів. Зрештою вони здобули статус самостійного навчального закладу після їх затвердження у Петрограді за керівництва Товариства піклування про жіночу освіту.
Вплив на місцеве жіноче суспільство та спадщина
Товариство піклування про жіночу освіту у Катеринославі зробило вагомий внесок у розвиток академічних перспектив для дівчат. Завдяки відкриттю безкоштовних шкіл та гімназій вони отримали змогу відвідувати народні читання, вечірні малювальні класи та опановувати рукоділля. Незважаючи на заборони російського уряду виховання нового освіченого жіночого покоління, спільнота не покладала спроб брати організаційну та фінансову участь у залученні міських земств та громад до навчального просування жінок.
