Як парі підтримувати романтичні стосунки: поради від психологині

Підтримувати романтичні стосунки, коли люди тривалий час живуть разом, досить складно. Недаремно приказка вчить, що побут вбиває кохання. Поступово партнер вже сприймається як даність, а не подарунок долі, зростає кількість дрібних сварок, що позначається на стосунках. Та попри всі проблеми та негаразди, зберегти флер романтики все ж таки реально, у цьому переконана досвідчена психологиня з Дніпра Катерина Шелест. Далі на dnepryanka.info.

Чи варто звертатися до психолога?

Це питання кожен вирішує для себе сам. Але варто враховувати, що поради психолога як вийти з депресії без неприємних наслідків у майбутньому чи як пережити зраду чоловіка будуть ефективнішими, ніж поради рідних або друзів. Недарма вже стали звичною практикою поради психолога у ДНЗ, тож якщо до цих фахівців дорослі прислухаються, то варто це зробити і у розв’язанні сімейних проблем. 

Як відшукати баланс?

Фахівчиня підкреслила, що чоловік і жінка починають жити разом в офіційному чи цивільному шлюбі, щоб задовольнити власні потреби за допомогою партнера. І це не обов’язково проблеми з грошима або житлом, багатьом не вистачає близькості, відчуття безпеки, дружньої підтримки. Але далеко не всі пари враховують, що у кожного у минулому вже були свої форми стосунків, і вони можуть відрізнятися від тих, які склалися у новій родині. Психологиня Катерина Шелест зазначила, що цей аспект неодмінно треба брати до уваги, бажано уточнити нюанси ще до того, як починати спільне господарство.

Для успішного співіснування є важливим комфортний спільно створений побут, тож варто одразу з’ясувати, у кого які будуть обов’язки вдома. При цьому необхідно дотримуватися певного балансу, не варто акцентуватися на вирішенні тільки побутових проблем і робити трагедію через невимитий посуд. Пані Катерина підкреслила, що коли фокус зміщується лише на обслуговування щоденної рутини, то відчуття романтики починає зникати. Важливо акцентувати, що цінною є сама людина, а не те, що вона зробила або не зробила. Якщо дружина затрималася на роботі, не варто робити проблему через відсутність вечері, можна замовити доставлення онлайн. А на майбутнє домовитися, що вечерею опікуватиметься той, хто прийшов додому раніше.

Що потрібно для збереження рівноваги?

Пані Катерина пояснює своїм клієнтам, які тривалий час живуть разом, що основою сім’ї є двоє. І якщо виникають негаразди в одного, то це одразу ж позначається на партнері. Фундаментом добрих стосунків є гарне самовідчуття кожного, і це не лише розв’язання побутових проблем, а й врахування емоційних потреб, які не треба їх знецінювати, інакше людина почуватиметься зневаженою та самотньою. Фахівчиня розповіла, що найчастіше жінки скаржаться на відсутність уваги з боку чоловіків. Кожній хочеться поділитися тим, як проминув день, розповісти новини, спитати поради. Чоловікам же важливо вдома відпочити, відключитися від проблем, тому виникають дрібні сварки та непорозуміння. Треба разом знайти золоту середину. Наприклад, спочатку дати чоловіку спокійно повечеряти, а вже за чаєм, коли він ситий і задоволений, обговорити події, які трапилися за день.

Головне – відкласти гаджети, зосередитися на розмові, щиро цікавитися, відгукуватися, висловлювати свою думку. Ні в якому разі не критикувати. Краще разом проаналізувати ситуацію, чому сказане чи зроблене викликало незадоволення керівництва або клієнтів, як можна було зробити інакше. Нерідко спроба проговорити ситуацію вголос допомагає відшукати вихід. Вистачить 2-3 таких вечорів довіри, й обидва вже не зможуть без них обходитися. Кожен із пари має відчувати, що його люблять і цінують таким, який він є, з усіма недоліками та чеснотами.

Цінність сімейних ритуалів

У минулому столітті у багатьох родинах існувала традиція збиратися усім за вечерею, у вихідні – за обідом, щоб обговорити сімейні справи. Напружений графік та ненормований робочий день, які стали нормою у XXI столітті, поступово нівелювали таку традицію. Проте вона була дуже важливою, тому не варто відмовлятися від неї остаточно. Влаштовувати сімейне коло за столом варто хоча б у неділю або у суботу, якщо не виходить частіше. 

Пані Катерина розповіла, що багатьом чоловікам подобається, коли їх зустрічають у передпокої, як це робила мама чи бабуся. Для них такий жест є ознакою того, що вдома чекали й турбувалися. Можна обговорити це з дружиною та запровадити таку традицію. Поцілувати, допомогти з верхнім одягом, сказати, що дуже чекали. Не треба одразу бомбардувати питаннями, перші хвилини вдома мають бути спокійними. Ще психологиня порадила хоча б раз на день обмінюватися смс-ками зі смайликами, це зайвий раз нагадує партнеру, що його цінують і люблять. Однак краще заздалнгідь з’ясувати, коли зручніше отримувати таке повідомлення, бо якщо воно надійде під час важливої наради, то стане причиною незадоволення, а не викличе теплу усмішку.

Великі та маленькі радості

Такі жести не потребують великих зусиль та часу. Пані Катерина зазначає, що короткі обійми, поцілунок, комплімент вранці або ввечері, слова подяки здатні творити дива. Можна запровадити ритуал щоп’ятниці дивитися разом цікавий фільм, якщо смаки збігаються. Або щосуботи вибиратися на дачу, але не працювати на городі, а провести спокійний вечір у затишку, щоб скинути напруження робочого тижня. Придумувати ритуали треба разом, бо не завжди ідея “ділитися своїми радощами” буде доречною.

Якщо у чоловіка чи дружини є своє маленьке хобі, треба неодмінно проявляти інтерес до успіхів. Навіть, коли не дуже цікаво. Кожній людині приємно почути схвалення, що нова іграшка (светр, модель, візерунок і таке інше) вдалися. Взяти до рук, роздивитися, похвалити вдалий колір чи форму. Якщо чоловік захоплюється іграми онлайн, варто теж цікавитися успіхами, чи вдалося перейти на новий рівень, порадіти разом із ним чи поспівчувати. Такі моменти дарують відчуття, що у своєму захопленні ти не один.

Чи можливо зберегти романтику у стосунках під час війни?

З цим питанням до пані Катерини звертаються найчастіше. Так, надзвичайно складно зберегти позитив, коли щодня сиплються морально важкі новини, немає можливості запланувати навіть коротку прогулянку удвох або з дітьми через постійні повітряні тривоги. Не кажучи вже про кіно, театр та інші розваги, які до війни були звичними. І все ж таки не варто повністю відмовлятися від таких “моральних отворів”, щобільше треба намагатися це створювати попри всі складнощі. Бо відкладання на потім може завершитися тим, що цього “потім” вже не буде. Чи буде, але не подарує очікуваного задоволення, бо за цей час люди радикально зміняться. І це теж варто враховувати.

Варіантів все одно залишається багато. Можна вибратися на цікаву виставку або до ботанічного саду. Відвідати притулок для тварин, щоб разом допомогти волонтерам. Сходити до лазні або обрати у SPA-комплексі пропозицію для двох. Пройтися по місцях, де любили гуляти до одруження. Влаштувати домашній ресторан: скласти меню, приготувати разом улюблені страви. Організувати побачення в автівці зі смаколиками та пледами у місці з гарним краєвидом (хоча бажано й неподалік від надійного сховища на випадок повітряної тривоги). Пані Катерина назвала лише декілька варіантів, а у кожній родині їх реально придумати набагато більше.

Чи можливо зберегти романтичні стосунки у розлуці?

Це теж одне з найчастіших питань, які задають психологині клієнти. Чимало родин були змушені розлучитися через те, що чоловіки на війні, а жінки з дітьми вдома або виїхали за кордон. Це дуже важко, бо кожен почав жити в іншій реальності, і це роз’єднує, бо між цими реальностями немає нічого спільного. Єдине, чим тут можна зарадити – створити інший формат сумісності партнерів. Щоб їх об’єднували вже не спільний побут та дім, а психологічний простір. Цікавитися подіями, уважно вислухувати співбесідника, уточнювати, перепитувати – словом, демонструвати щиру реакцію. Якщо один із подружжя раніше казав про можливі зміни на роботі чи про ротацію, не забути спитати, чи вдалося розв’язати проблему, як саме, які очікуються перспективи. Тобто, перебудувати сумісність з матеріального на нематеріальне. Такий підхід вимагає зусиль від обох, але старання того варті.

Якщо чоловік залишився вдома, бо працює на важливому підприємстві, а дружина чи наречена виїхала, можна запровадити інші ритуали замість тих, які раніше були. Наприклад, у вихідні влаштовувати сеанси відеозв’язку, коли члени родини готують вечерю або збираються за столом, спілкуючись через екран, ніби сидять поруч. За словами психологині, цей спосіб дуже допомагає. Можна таким чином брати партнера з собою на прогулянку по вулицях міста іншої країни. Якщо ж чоловік на фронті, то підтримувати одне одного розмовами, вподобайками, побажаннями. Кожного разу казати, що люблять і дуже чекають вдома, можна надіслати світлину виробу, який зробила у подарунок дружина чи хтось із дітей. 

Стисло про головне

Психологиня Катерина Шелест наголошує, що зберегти романтичні і навіть просто теплі стосунки у родині навіть через багато років подружнього життя цілком реально. Треба лише частіше згадувати, з чого все починалося, за що покохали цю людину, поважати та не знецінювати одне одного. Так, війна стала лакмусовим папірцем для багатьох сімей: кризові стосунки загострила або й зовсім зруйнувала, а врівноважені, збудовані на коханні, – зміцнила. 

Також варто не забувати, що романтичні стосунки важливо розвивати. Тим, хто не звик “говорити гарні слова”, треба потроху освоювати цю науку, бо партнеру необхідно чути про кохання та власну необхідність для своєї пари. Чимало жінок звертаються за порадою, як спілкуватися з коханим, який повернувся з війни. Тут – інакше. Не варто вдаватися до крайнощів і шукати поради психолога як забути цю людину. Треба усвідомити, що наречений або чоловік змінився, і це сталося не з провини жінки. Не треба чекати, що він повернеться до себе колишнього, необхідно вибудовувати стосунки з тим іншим, який повернувся. Якщо один із пари звик за місяці на фронті приховувати емоції, не треба давити на нього силоміць, необхідний час, щоб крига відтанула. Але налагодження стосунків з тими, хто пройшов війну – тема зовсім іншої бесіди, яку варто провести окремо.