Попри складну економічну ситуацію в Україні та зростання цін, прогулюючись центральним проспектом Дніпра, здається, що фінансова криза не впливає на бажання місцевих міщанок модно та красиво одягатися, купувати брендові речі, відвідувати розважальні заклади чи щось подібне. Але чи так це насправді, чи є інші причини такого менталітету жінок нашого регіону? Далі на dnepryanka.
Крім того, українська ментальність формується протягом тривалого історичного розвитку, вона визначає національний характер і поведінку суспільства, є результатом існування та життєвого досвіду нації. Тож у цій статті ми спробуємо розібратися, чи справді такий менталітет у мешканок нашої області, чи це лише імітація, проаналізувавши кількох жительок міста Дніпро та роздуми психологині – Юлії Волкової.
Що таке менталітет?
Люди часто чують слово “менталітет”, але що воно означає? Багато хто вживає це слово в контексті пояснення того, чому наші люди неправі, погано працюють, все ламають і так далі. Деякі мешканці Дніпра, навпаки, вважають, що менталітет пов’язаний з якістю дизайну, обивательським досвідом і звичками. Спробуємо пояснити це на простому прикладі.
Наприклад, був випадок, коли в Слобожанському парку в Дніпрі зупинку огородили зеленою зоною. Прямого шляху від транспорту до парку не було, через що люди майже повністю витоптали газон. Тобто вони щодня проходили 2 метри прямо, замість того, щоб простувати 40 метрів навколо зелені.
Це і називається менталітетом. Мовляв, наш народ ледачий, не цінує чужої праці й готовий ходити по багнюці.
Але це недолік дизайнерів. Вони за звичкою не подумали, як люди потраплятимуть до парку. Аналогічно, якби не було помилки у проєкті, то не було б витоптаного газону. Крім того, люди тоді витоптали лише одну вузьку доріжку, а не всю зелену зону. А по багнюці ходять, бо звикли. Адже дніпряни навчилися зживатися з припаркованими автомобілями: на під’їздах, бордюрах і парканах, розбитих тротуарах і багатьох місцях, які зовсім не заасфальтовані.
Тут важлива реакція. Мешканці міста вважають, що якщо робиш для людей, то треба виправляти недолік – укласти тверде покриття та прибрати бордюри. Якщо робити проти людей, то можна скрізь поставити паркани, як планувалося колись на вулиці Кондратюка на Червоному Камені.
Таким чином, менталітет – це сприйняття та інтерпретація світу, яка поширена в певній спільноті та виражається в її соціокультурних феноменах. Він є важливим чинником, який впливає на поведінку та сприйняття світу кожної окремої людини.
Лариса та Катерина – міщанки з Дніпра
Коли Ларисі було 25 років, вона працювала юристом у державній компанії. Зарплата дівчини була невелика, як для великого міста, до того ж з урахуванням того, що доводилося платити за орендоване житло. Частково їй у цьому допомагали літні батьки: віддаючи одну зі своїх пенсій. Попри це, Лариса дуже часто хвалилася своїм новим придбанням – модною фірмовою курткою. Варто відзначити, що вартість речі зі шкірозамінника на той момент дорівнювала місячній оренді її квартири.
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що Лариса в певний період свого життя вважала брендові речі найякіснішими та статусними.
Що стосується 32-річної Катерини, то вона проживала з батьками. Звільнившись з роботи з особистих причин, дівчина не знаходила цікаву роботу поруч з домом. Але вона мала невеликий дохід від того, що допомагала подрузі пекти торти на замовлення.
І ось одного разу Катя купила популярний гаджет – iPhone. Для цього вона взяла частину необхідних грошей у кредит. І хоча модель телефону була не з найдорожчих, платити банку їй все одно доводилося щомісяця.
Подібних прикладів насправді дуже багато; досить подивитися на сторінки людей в соціальних мережах, де часто можна спостерігати все їх реальне і віртуальне життя. Тобто хтось хвалиться поїздкою до Єгипту, хоча взяв її в кредит, хтось робить селфі з черговим новим гаджетом, хоча вже давно відмовляє собі в елементарних речах, і багато подібного.
Роздуми фахівців та психологині Юлії Волкової про менталітет
Фахівці та психотерапевти стверджують, що для багатьох наших земляків мати дорогу та розкішну річ означає не стільки використання її для своїх потреб у побуті, скільки необхідність отримати схвалення в суспільстві. Існує думка, що це менталітет громадян колишнього СРСР. На думку соціологів, схильність до нестатків, а також заклопотаність власним низьким матеріальним становищем сформувалися завдяки культу споживання. Експерти також відзначають вплив реклами на життя зірок кіно і шоу-бізнесу, імідж яких намагається наслідувати багато молодих людей.
Споживча “ненажерливість”, коли людина купує речі, які їй явно не потрібні або не по кишені, є побічним ефектом загального прагнення до успіху. “Візьми й зроби!”, “Годі сподіватися на долю чи допомогу інших. Візьми своє життя у свої руки!”, “Людина – творець власного щастя!” – ці гасла щодня падають нам на голову з білбордів, телеекранів чи тренінгів особистісного зростання.
За словами дніпровської психологині Юлії Волкової, покупка дорогих речей – це часто найпростіший спосіб переконати себе та оточення, що ви взяли життя у свої руки. Вона вважає, що особливо важко доводиться саме жінкам, адже вони набагато частіше за чоловіків стикаються з соціальним несхваленням суспільства. І тому жінки нашого міста для підвищення свого статусу купують новий телефон чи шубу.