“Код нації” — так говорять про українську вишиванку. І це не про красиві слова. Орнамент вишиванки залежав від регіону, а у XX столітті, коли почалася боротьба за політичні права, вишиванку стали використовувати як культовий та патріотичний одяг, символ української ідентичності. Далі на dnepryanka.
Українські вишиванки також підкорили світ, притягуючи людей своєю самобутністю та глибинним змістом вишивки. Багато зірок світового рівня обирають красивий український одяг.
Історичні деталі
Важливе місце у гардеробі жінок Дніпропетровщини займала вишиванка. Самостійно вишивалися лляні сорочки різноманітними техніками. Для регіону був характерний геометричний орнамент, але популярними були листя, квітки, візерунки. З геометричних фігур додавали ромби, косі хрести, зірки, трикутники, квадрати, вписуючи декілька орнаментів в один.
Вишивка виникла давно і передавалася з покоління в покоління. Орнамент Придніпров`я мав свої особливості. Ще скіфи створювали нашивки золотого відтінку, де зображали левів, грифонів, оленів. Робили аплікації зі шкіри різного кольору і декоративні шви. Найбагатші жінки носили одяг з золотим гаптуванням, а бідні жінки одягали вишиванки з кольоровою вишивкою та намистинами.
Майстри Дніпропетровщини (колись Катеринославщини) володіли будь-якими швами. Вміли вишивати ажурними мережками, використовували технологію вирізування та виколювання. Традиційний одяг регіону ще мало досліджений, але вже історики кажуть, що історія вишивки в оздобленні вбрання дуже багата.
Роль вишивки в оздобленні одягу
Здавна були традиції, що без вишитої речі не було жодної хати, а без вишитого одягу не було жодної жінки. Молоді дівчата вишивали й дарували своїм судженим хусточки, що символізували вірність. Дуже прикрашеними були сорочки незаміжніх дівчат, а сорочкам одружених та старших жінок приділялось менше уваги. Також вишивка на одязі в Дніпропетровщині вважалася оберегом від злих сил, але з плином часу це забувається, втрачалось первісне значення орнаменту.
Різноманітними техніками майстри відображали на народному одязі свої думки, почуття, красу природи, яка завжди була джерелом сили й наснаги. У вишивці розкривали й долю людини, її горе і радісні моменти. Також важливим був і колір. Жінки Дніпропетровщини майстерно поєднували сім кольорів: червоний, помаранчевий, жовтий, блакитний, синій, зелений, фіолетовий. Перехід між ними робили плавним, щоб на одязі малюнок відображався гарно. Не забували й про червоно-чорні оздоблення.
Для регіону також було характерне поле прозорої мережаної сітки, яке вишивали “білим по білому”, використовуючи рослинні мотиви. Такі вишивки створювали ефект коштовного оздоблення одягу. Саме ця особливість робить вишивку регіону майстерною.
У візерунках, якими оздоблювали одяг втілювали також життєлюбні засади хліборобської культури, де поклонялися природі. Підкреслювалася важливість оберігати родючість, пов`язували з цим образ Берегині, Жінки, Матері. Такий взаємозв`язок впливав на життя людей і формував естетичні ідеали. У вишивці були і є складові традиційної культури, зашифровані найдавніші міфопоетичні уявлення українців, зокрема жителів Дніпропетровщини, їх знання про Людину і Всесвіт, про традиції, вірування, закони природи.
Вишивка і сучасність
З відродження незалежності України традиційні вишиті сорочки набули ще більшої популярності. Їх одягали на мітинги, урочистості та навіть на весілля. Вишитий одяг став своєрідною перепусткою до певних молодіжних зібрань. З 2000-х років на Дніпропетровщині набирали обертів вишиванкові ходи. Особливо популярними вони були у молоді.
Війна на сході країни, що розпочалася у 2014 році та початок повномасштабного вторгнення росії на українську землю з 24 лютого 2022 року зумовили людей кардинально переосмислити значення вишивки, народного вбрання і власної історії. Вже сучасні майстри-вишивальниці відображають знакові події та поняття війни в орнаменті. Цей одяг набуває популярності з кожним днем не лише серед мешканців Дніпропетровщини, а й серед людей всього світу. “Код нації”.