За офіційними даними, кожна третя жінка у світі відчуває на собі фізичне або сексуальне насильство, в Україні ситуація теж досить складна. Крім слабкої нормативної та законодавчої бази, відіграють свою негативну роль й гендерні стереотипи та помилкові судження із серії “б’є – отже, любить”. Протягом 2024 року на гарячу лінію громадської організації у сфері захисту прав жінок і дітей “Ла Страда – Україна” надійшло близько 35 000 звернень від жінок щодо домашнього насильства. Далі на dnepryanka.info.
Це на 80% більше, ніж у 2023 році, психологи зазначають, що дуже сильно позначилася на психологічному стані людей російсько-українська війна. В Україні працює багато центрів захисту для жертв насильства, єдиний, де створено окремі відділення для жінок з дітьми та без них, розташований у Дніпрі. Це центр соціальної підтримки дітей та сімей “Мамине щастя”, де надають тимчасовий прихисток і всебічну допомогу тим, хто опинився у складних життєвих обставинах.
Контингент центру “Мамине щастя”
За законом право на захист від насильства та зневаги має право кожен громадянин України, але далеко не всі наважуються звернутися по допомогу, коли потерпають від насилля. У центрі приймають тих, кого відправили представники поліції, мобільних бригад, Денного центру соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства. Жертвам надають захист протягом 9 місяців, за цей час намагаються допомогти із розв’язанням проблем, здебільшого йдеться про житло, роботу, місце у школі чи дитсадку.
У центрі спеціально створили 2 відділення для жінок з дітьми та самотніх, до останньої категорії потрапило чимало українок похилого віку, які потерпають від знущань чоловіка, дітей, родичів. Практика показала, що літні люди є найбільш вразливими, вони рідко наважуються просити про допомогу, бо звикли жити за старим стереотипом “соромно скаржитися, бо що люди скажуть”. Тому здебільшого таких жінок привозять знайомі, сусіди, поліціянти, коли проблема вже небезпечно загострюється.
Хто може звернутися до Центру “Мамине щастя”?
Кожна дитина має право на захист від насильства, але нерідко підлітки бояться шукати допомоги у чужих людей. До центру потрапляють вже коли чаша терпіння їхніх мам переповнюється. Отримати допомогу можуть не лише жінки з малюками, які постраждали від домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, а й одинокі матері, котрі не мають підтримки родичів, вагітні, що потрапили у складну життєву ситуацію, мами з немовлятами, які мали намір відмовитися від малих.
Приймають до центру з 18 років, але не відмовляють і неповнолітнім. Не має значення, перебуває жінка на момент звернення у шлюбі чи ні, право на захист від насильства та зневаги вона має. У закладі жертвам гарантують цілковиту безпеку: на вході встановлені сталеві двері, цілодобово працюють чергові адміністратори, які мають пристрої для миттєвого виклику охорони. Адреси відділень утаємничені, тому жінки та діти можуть не боятися переслідувань.
Види насильства та законодавчі позиції
Про помітне зростання кількості звернень від постраждалих жінок повідомила виданню “Hromadske” президентка громадської організації “Ла Страда – Україна” Катерина Черепаха. За її словами, найчастіше звертаються жертви психологічного та фізичного насильства, хоча класифікують також види економічні та сексуальні. Але за останніми скарг менше не через те, що вони рідко трапляються, а тому, що жінки соромляться про свою ганьбу розповідати чужим.
Пані Катерина зазначила, що така велика кількість звернень, навіть попри те, що чимало українок із дітьми виїхали за кордон, говорить про те, що проблема вимагає термінового врегулювання. І найбільше тривожить те, що подібні випадки трапляються у родинах військових або фронтовиків. Це при тому, що більшість жінок намагається приховати випадки насильства, бо заважає почуття провини. Як пояснювали потерпілі, їм соромно звинувачувати людину, яка захищає свою країну, на цьому нерідко наголошують ще й рідні та сусіди. Виходить замкнене коло, з якого складно вирватися самостійно.
Чому не просять допомоги при сексуальному насильстві?
Як пояснила журналістам Катерина Черепаха, у цьому аспекті чимало нюансів. Переважна більшість жінок упевнена, що чоловіки вимагають від них виконання подружнього обов’язку, тому скаржитися немає сенсу. Але це дуже розповсюджена помилка. Якщо жінку беруть силою, це факт насильства, незалежно від наявності штампа у паспорті. Але головна причина, чому потерпілі не скаржаться на сексуальне насильство, полягає у тому, що їм соромно говорити на цю тему публічно.
Є й інший тривожний сигнал. Про зріст випадків домашнього насильства протягом 2024 року свідчать факти, зареєстровані як кримінальні правопорушення. А в реальності їх набагато більше. На думку пані Катерини, пояснювати дітям про їхнє право на захист від насильства треба ще зі школи, щоб не стояла на заваді юридична неграмотність. І про економічне насилля не варто забувати, бо коли чоловік примушує покинути роботу, займатися тільки господарством, це насильницьке обмеження прав і свобод людини. Звісно, у випадку, коли це робиться всупереч бажанню жінки.
Вихід є завжди!
Серед мешканок центру журналістам видання “Наше місто” не одразу вдалося відшукати охочих поспілкуватися. Звісно, розповідати про наболіле мало кому до вподоби. І все ж таки деякі клієнтки закладу дали згоду. Ольга (ім’я змінене на вимогу жінки) терпіла насильство від чоловіка протягом 5 років. Знущання призвели до кількох інсультів, після останнього вона ледве вижила. Причиною такого ставлення чоловіка стало пияцтво та наркотики, спочатку він тиснув морально, потім почав бити. Разом із родиною мешкав брат чоловіка, який почав здіймати руку на дітей. З’ясувавши ситуацію, лікарі попередили Ольгу, що їй необхідно звернутися до центру по допомогу, інакше наступний випадок стане для неї летальним.
Порадившись із дітьми, жінка перебралася з ними до центру. Поволі життя налагодилося, малі почали ходити до школи, Ользі лікарі допомогли з реабілітацією, бо через інсульт виникли проблеми з рухливістю лівої частини тіла. Жінка зізналася, що терпіла через те, що не знала, як запобігти домашньому насильству, куди звернутися по допомогу, інакше зробила б це набагато раніше. Тому радить іншим дніпрянкам, які зазнають насильства, не терпіти, а вдаватися до дій, щоб не повторити її сумний досвід.
Прихисток для переселенців
Інша ситуація склалася у пані Зої, яка перебралася до Дніпра з Покровського району, що на Донеччині. Коли в її рідному місті Родинське розбомбили шахту й почали обстрілювати житлові будинки, вона полишила рідну оселю, щоб врятувати онука від війни. У центрі їм забезпечили харчування, гарні умови проживання, бабуся з хлопчиком почали працювати у психологічній групі, зверталися за індивідуальними консультаціями. Хлопчина пішов до школи, а пані Зоя, хоча не в змозі вже працювати через слабке здоров’я, знаходить собі роботу у домашніх справах, допомагає малому з уроками. Для неї головне, що у центрі затишно та безпечно, крім того, спеціалісти центру обіцяли допомогти з подальшим влаштуванням.
Чуйне ставлення та психологічна підтримка
Директорка центру соціальної підтримки дітей та сімей “Мамине щастя” Марина Земенкова пояснила журналістам видання “Наше місто”, що заклад надає всебічну підтримку, з жінками працюють психологи, юристи, соціальні працівники, допомагають оформити соціальні виплати, документи. Вагітні отримують підтримку після пологів, немовлят забезпечують одягом і харчуванням. У однієї дівчини з Миколаївської області немовля народилося недоношеним, а при гарному догляді у центрі швидко набрало вагу.
Правозахисники радять не мовчати, звертатися по допомогу, бо якщо близька людина або родич вже один раз здійняли руку, то робитимуть це й надалі. Крім того, психічні розлади у колишніх фронтовиків можуть прогресувати, це явище дуже небезпечне. Замовчуючи такі факти, жінка піддає ризику не лише життя своє та дитини, а й здоров’я чоловіка, батька чи брата, якому ще реально допомогти при ранніх проявах психічних розладів. Звернутися до центру “Мамине щастя” можна самостійно, всі контакти є на сайті. Або за скеруванням управлінь-служб у справах дітей адміністрацій районів ДМР чи Дніпровського міського центру соціальних служб.
Джерела:
- https://socialpolitica.dniprorada.gov.ua/services/tsentr-sotsialnoyi-pidtrimki-ditej-ta-simej-mamine-shhastya/
- https://nashemisto.dp.ua/2025/02/11/cherez-znushchannia-cholovika-perezhyla-p-iat-insultiv-u-dnipri-vriatuvaly-zhertvu-nasylstva/
- https://suspilne.media/dnipro/717392-centr-mamine-sasta-u-dnipri-dopomagae-ponad-30-zinkam-ta-ditam-ak-ta-hto-moze-zvernutisa/
- https://opentv.media/tsentr-mamino-schaste-v-dnepre-spasaet-zhenshhin-so-slozhnymi-sudbami
- https://nashemisto.dp.ua/ru/2024/04/11/sourabotnik-iz-dnepra-pechet-bulochki-dlja-zashhitnikov-i-pletet-maskirovochnye-setki/
- https://hromadske.ua/ru/obshchestvo/235272-trudnee-vsego-kogda-ne-mozhesh-pomoch-ili-kogda-uzhe-pozdno-pochemu-v-ukraine-rastet-nasilie-nad-zhenschinami