Український артпроєкт Endless Movement з Дніпра увійшов до світового рейтингу Top 35 Kinetic Art Influencers 2025 за версією FeedSpot – списку, який відбирає найвпливовіші явища у галузі кінетичного мистецтва. Йшлося не тільки про ще одну скульптурну серію, а й про об’єкти, які працюють у русі: механіка стає частиною художнього задуму, стираючи межу між інженерним і мистецьким. Далі на dnepryanka.
За проєктом стоїть студія Smith & Winken та дніпровські художники Валерій Кузнєцов й Олександр Чикуров. Валерій не приховував, що майже 40 років працює у партнерстві з дружиною Катериною, і саме з цього тандему стартувала значна частина його робіт. Їхні проєкти вже давно вийшли за межі України й були високо оцінені на міжнародних виставках, а світ дізнався про кінетичне мистецтво в Україні.
Кузнєцови та CUBA BUBA: арт у лікарнях Дніпра
У 2017 році творче подружжя вперше вивело свій проєкт CUBA BUBA “в люди” й одразу туди, де ніхто не очікував артекспериментів – до дитячих лікарень Дніпра. Автори запропонували модульні конструкції формату “кімната у кімнаті”, які ламали стандартні уявлення про лікарню. Замість довгих коридорів, палат і процедурних кабінетів виникали невеликі простори, де діти могли проводити час як кому до вподоби.
Далі проєкт почав розвиватися. Команда з шести фахівців протягом кількох місяців вивчала, як поводяться маленькі пацієнти, куди квапляться зайти, де затримуються, що ігнорують. Ці спостереження вплинули на наступну версію. Перша конструкція давала стандартний набір занять – читання, гра, малювання, сенсорні вправи. Друга вже змінила логіку: білий простір із сотнями отворів, який можна було переплітати кольоровими канатами, постійно змінюючи форму та характер. Проєкт, що стартував за підтримки дніпровської меценатки Влади Брусіловської, мав значний успіх у місті.
Кінетичне мистецтво Кузнєцових: як рух став їхньою мовою
Після цього досвіду Кузнєцови захопилися кінетичним мистецтвом, де речі не стоять на місці, а рухаються. Такі об’єкти можуть крутитися, гойдатися або змінювати форму завдяки вітру, воді, електриці чи іншим силам. На думку авторів, головним було не те, як скульптура виглядає, а як вона “живе” у русі.
З 2021 року роботи Endless Movement з успіхом приймали:
- Італія;
- Нідерланди;
- Франція;
- Швеція;
- ОАЕ.
За словами команди Кузнєцових, це був час, коли проєкт почали впізнавати у світі та відкрили для себе кінетичне мистецтво в Україні. У рейтингу FeedSpot студія Smith & Winken посіла 28 місце серед 35 найвідоміших митців у кінетичному мистецтві, що для них стало важливим міжнародним визнанням.
EVA і стиль Кузнєцових: як усе почалося
Разом Валерій і Катерина Кузнєцови створили свій власний художній стиль, де поєднали ідеї, дизайн і роботу з різними матеріалами. Як вони самі розповідали журналістам, не один рік розробляли різні проєкти: від промислового дизайну до великих артоб’єктів і скульптур. У 1993 році створили свою студію decorkuznetsov, де почали вільно експериментувати з ідеями. Один із найцікавіших матеріалів для них – EVA, відходи після виробництва взуття. Як згадувала Катерина Кузнєцова, вони випадково помітили ці яскраві залишки й вирішили їх використати.
Спочатку не знали, з якого боку підступитися. Але потім почали матеріал крутити, плести, зав’язувати у вузли, створюючи нові форми. Спочатку використовували разом з іншими в різноманітних інсталяціях, але з часом EVA став окремою “фішкою” їхніх робіт. Це можна побачити у різних витворах подружжя:
- скульптури:
- прикраси;
- елементи одягу.
За словами Валерія Кузнєцова, з таким матеріалом дуже цікаво працювати, бо створюється враження, ніби він сам грається з автором та подає цікаві ідеї.
Війна та мистецтво: як Кузнєцови працюють із Дніпра попри обстріли
З початку повномасштабного вторгнення РФ творче подружжя не припинило працювати. Навпаки – процес набрав обертів та змінив формат. Ескізи, візуалізації та просторові рішення робили дистанційно, а виробництво залишилося у Дніпрі. Після 24 лютого 2022 року їхні роботи, включно з проєктами, створеними Валерієм Кузнєцовим разом з Олександром Чикуровим, почали з’являтися за кордоном:
- Сінгапур;
- Дубаї;
- Австрія;
- Нідерланди;
- Швеція;
- Франція;
- Бельгія;
- Швейцарія.
Кожен об’єкт автори відправли саме з Дніпра: спочатку виробництво, потім логістика, а вже далі – міжнародні виставки. Попри регулярні обстріли, Кузнєцови вирішили залишитися у рідному місті. Катерина переконана: працювати можна навіть у таких умовах. А Валерій доповнив, що для нього важливішим є збереження творчої енергії, ніж фізична зміна місця.
Інсталяція “Червона річка” у Дніпрі
Влітку 2025 року Кузнєцови “перефарбували” Дніпровський художній музей у червоний колір. Фасад, поверхи та вхід до закладу накрила інсталяція “Червона річка” – візуальний образ, який читається як артерія міста. І водночас – як нагадування про війну, пам’ять та втрати. Робота швидко розійшлася в медіа: світлини інсталяції публікували як місцеві, так і національні видання. Вона фактично стала одним із найбільш упізнаваних мистецьких образів літа в обласному центрі.
Кузнєцови у міському просторі Дніпра
На вулиці Яворницького, біля трамвайної зупинки першого маршруту, було встановлено ще одну інсталяцію творчого подружжя – з полірованої сталі. Її сформували як частину реконструкції ділянки перед входом до парку Шевченка. Ідею розміщення артоб’єкта запропонував архітектор Вадим Милостюк, який працював над оновленням простору, тоді як сама концепція “вузлів” на той момент ще не існувала. Її вже пізніше розробили Кузнєцови, експериментуючи з етиленвінілацетатом. За словами Катерини, матеріал вони буквально “перевертали в руках”, закручували та зав’язували, поки не з’явилася форма, яка задала подальший напрям роботи. Валерій додав, що ці об’єкти найкраще виглядають увечері, коли метал починає ловити світло й давати відблиски, котрі змінюють сприйняття простору.
Пізніше у центрі “Менора” з’явилася інсталяція “Серце України”. За словами авторів, вона мала передати образ спільного пульсу країни та взаємодії людей у кризовий час. Світлову частину проєкту реалізувала дніпровська компанія Expolight. Ще раніше, до повномасштабного вторгнення, на Кельнському бульварі у Дніпрі працювала Читальна арка – простір для буккросингу, створений Кузнєцовими у співпраці з Фундацією Влади Брусіловської.
Від Амстердама до Києва: географія робіт Кузнєцових
У 2020-х роках витвори студії decorkuznetsov вже входять до музейних і приватних колекцій в Амстердамі, США, Великобританії, Бельгії, Польщі, Італії, Фінляндії, Німеччині, Португалії. За словами авторів, цьому сприяли:
- виставки;
- спільні проєкти;
- приватні запити.
Але для подружжя Кузнєцових важливіше – працювати у Дніпрі та в Україні, бо саме в цьому бачать свою головну мету. Вкладатися не лише у міжнародні проєкти, а й у розвиток мистецтва у самому Дніпрі, щоб такі роботи з’являлися не час від часу, а стали цінним складником міста.
Дніпро: чому Кузнєцових називають центром запуску артруху?
У Дніпрі це подружжя вже давно сприймають як творчий тандем, який дарує нові об’єкти, простори та ідеї. Їхні роботи не лежать у майстерні, а одразу ж йдуть “у люди”. А далі живуть самостійним життям – від Дніпра до міжнародних виставок. Кузнєцови пояснюють такий успіх тим, що вони роблять мистецтво не “для демонстрації”, а для реального міста.
Їхні ідеї дають потужний поштовх, навколо пари завжди гуртуються архітектори, дизайнери, інженери, виробники. Одні приєднуються на етапі задуму, інші – коли вже треба втілювати ідею в життя. Як розповідають Валерій і Катерина, один проєкт запускає інший – і так місто непомітно змінюється. У цьому сенсі Кузнєцови – не лише автори креативних робіт, а й люди, які вміють “зрушити” процес і поєднати митців, які у своїй творчості рідко перетинаються.
Джерела:
- https://mistorichka.media/prozhyte/z-dnipra-u-svitovyi-top-kinetychnoho-mystetstva-podruzhzhia-kuznietsovykh/
- https://mistorichka.media/novyny/proiekt-iz-dnipra-endless-movement-uviishov-do-svitovoho-topu-myttsiv-kinetychnoho-mystetstva/
- https://his.ua/article/cuba-buba-dizaynerski-rozrobki-katerini-ta-valeriya-kuznetsovih-dlya-malenkih-likarnyanih-patsientiv-2017-11-09?srsltid=AfmBOor6IIj7UAMh9iIAtHQIJKCojupYIW8C7EMVetjZpC5l0GWHvAVe
- https://dnepr.info/ru/news/skulptury-iz-dnepra-popali-v-mirovoy-top-hudozhnikov-kineticheskogo-iskusstva