Історія моди в Дніпрі досить різноманітна та своєрідна. Мешканцям було досить важко дізнаватись, що носять в Америці та Європі, а дефіцит товарів привів до того, що вибір одягу та аксесуарів був мінімальний. Звісно, дніпрянки шукали для себе вбрання в перекупів та навіть створювали його самі, бо хотіли виглядати красиво. Далі на dnepryanka.
Якщо говорити про радянські часи, то хітами того періоду були дуже короткі та яскраві спідниці, кольорові колготки, в’язані жилети та штани кльош. Навіть в сучасному світі деякі речі з далекого СРСР періодично з’являються в модних колекціях, а деякі навіть перетворюються в справжні тренди.
Народний одяг
Варто почати з народного вбрання, бо на нього вплинули традиції різних культур. В Дніпропетровському історичному музеї Д. Яворницького можна ознайомитись з експонатами жіночих сорочок. На них можна навіть простежити життя переселенців, бо в орнаментах зустрічаються характерні ознаки з різних регіонів. Найбільше вплинули на особливості вишивки переселенці з Чернігівщини та Полтавщини. Сорочки для жінок виготовляли з лляного чи конопляного полотна. Далі ткацтво було витіснене, змінившись мануфактурним виробництвом. Плахти змінились спідницями, на яких нашивали оберегові елементи. Керсетка змінилась й стала без рукавів. Костюм доповнювався очіпком — головним убором.
Дніпропетровське швейне об’єднання імені М. Володарського
Поступово національне вбрання змінювалось на традиційне повсякденне, бо почали з’являтись кравці, а потім швейні цехи чи навіть фабрики. Одяг людей видозмінювався з плином модних тенденцій на які впливали події, що відбувались у світі, зокрема в Дніпрі.
Варто зупинитись на тому, що в місті працювало підприємство з пошиття одягу та речей. Швейна фабрика в Дніпрі працювала ще до моменту перейменування міста на Дніпропетровськ. Заснували її після постанови від 5 квітня 1922 року й розмістили на вулиці Барикадній, 5. “Володарка” виросла досить швидко й стала повноцінною фабрикою. У 1928-1937 роках збудували новий корпус на 4 поверхи.
У час Другої світової війни виробництво евакуювали до Узбекистану. Під час бойових дій будівля не була дуже зруйнована, тому в січні 1945 року фабрику відновили. Вже у 1976 році фабрика була головним підприємством Дніпропетровського виробничого об’єднання імені М. Володарського. В час незалежності підприємство стало швейною фірмою “Мрія”, в сучасності це ТОВ “Швейна фабрика Файна мода України”. Місце розміщення також змінилось.
Можна сказати, що дніпряни все ж таки мали хоч якийсь доступ до одягу в скрутні часи, нехай і звичайного, повсякденного. З віддаленням від воєнних подій жінки міста поступово почали згадувати про моду. З’являлись журнали мод, продавці, які могли їздити в Прибалтику та привозити й перепродавати модний одяг, якого в місті ще не було.
Модні тенденції
Важко назвати модним одяг мешканців Дніпра в роки війни та повоєнний період. Здебільшого простота моделей стосувалась звичайних людей, а от в сімей військового та партійного керівництва, дипломатів, акторів все було набагато краще, бо вони не потрапляли під жорстку уніфікацію й одягались вишуканіше. Прості ж люди носили звичайний одяг, здебільшого темних кольорів. Вибору моделей практично не було й все зводилось до базових речей. Шкіряне якісне взуття знайти було важко, а то й практично неможливо. Найчастіше чоловіки були взуті в кирзові чоботи.
З роками дефіцит товарів зникав і почали з’являтись нові трендові моделі одягу. Самими модними з давніх часів були штани-банани, які навіть в сучасності не втратили своєї актуальності. Це могли бути джинси або навіть ділові штани. Також згадуються і спідниці-плісе, які були популярними в усьому світі, зокрема в Дніпрі. Вони були хітом в 70-ті роки XX століття. Спідниці були жіночними й робили фігуру спокусливою.
Жителі міста згадують й штани-кюлоти, які були популярними серед жінок СРСР, які хотіли виглядати одночасно жіночно й офіційно. До таких штанів вдягали блузу поверх гольфа. В цьому моменті було важливо правильно підібрати колір. Дуже стильно було одягати яскравий гольф, а поверх нього джинсову сорочку.
Також варто згадати період, коли модними були кольорові брючні костюми. Вони були доволі стильними, але вважались стандартним діловим одягом. Одягали жінки навіть костюми, які були на кілька розмірів більші. В сучасності таке рішення теж досить популярне.
Як бачимо, мода мінлива й говорити про її течії можуть лиш стилісти. Прості ж дніпряни бачать вподобання й можливості жителів міста, які з подіями та роками цікаво змінювались.