Коли розпочинається новий навчальний рік, діти знову сідають за онлайн-навчання або підуть до школи. У першокласників з’являться нові друзі, почнеться виконання домашнього завдання, для батьків та дітей почнеться нове цікаве життя. Як допомогти першокласнику освоїтися у школі та впоратися зі шкільною програмою, розповіли дніпровські психологи. Далі на dnepryanka.
Важливі навички

Щоб шкільна частина життя стала для дитини приємнішою та позитивнішою, можна скласти невеликий чек-лист того, що має вміти дитина, радить дніпровська психологиня Галина Павленко. Тоді першокласнику буде легше адаптуватися до нових умов, а будні не перетворяться на нервове очікування вихідних днів та канікул.
Насамперед дуже важливо, щоб дитина вміла самостійно виконати нескладні завдання – роздягнутися, зав’язати шнурки, застебнути пасок, поправити комірець у сорочці, переодягнути змінне взуття.
Учитель – це не вихователь та не няня у дитсадку, у нього інші функції. Якщо 28-40 дітей проситимуть зав’язати шнурки або застебнути ґудзики, він просто не впорається зі своїми обов’язками.
Якщо батьки раптово з’ясували, що майбутній учень чогось не вміє, влітку є час підготуватися та навчити спадкоємця всього, що потрібно.
Позитивний настрій
До чек-листа того, що мають зробити батьки для якісної підготовки до навчання своїх дітей, варто включити ще один важливий момент – створити позитивне враження про школу, зазначила у своєму особистому блозі психологиня Галина Павленко. Дитина проводитиме там більшу частину свого часу, тому вона не повинна боятися туди ходити.
Не можна казати дитині про те, що вчителька сваритиметься, якщо її не слухатиметься, або про те, що в школі не можна гратися, бо покарають. Першокласник має знати, що в школі його приймуть, зрозуміють, не залишать наодинці з його проблемами. Нав’язувати дитині бажання туди не ходити, бо там сваряться та не дають гратися, не потрібно.
До того ж дітям властиво боятися незнайомих дорослих, це нормально, пояснюють психологи. Не варто лякати їх тим, що вчителька сувора, поставить погану оцінку, накричить.
Краще натомість пояснити, що вчитель – це наставник, він допоможе навчитися нового, цікавого та корисного. Дитина щодня пізнає світ, а вчитель стане для неї новим другом та допомагатиме за будь-яких обставин.
Психологиня радить батькам зрозуміти, що вчителя слід поважати та слухати, а не боятися. Важливо заздалегідь розповісти дитині, як звертатися до вчительки чи вчителя, пояснити, що звернення має бути на ім’я та по батькові.
Новий розпорядок дня

Коли дитина піде до школи, у неї буде новий розпорядок дня, це важливо пояснити. Щоб їй було легше адаптуватися, батькам варто подбати про робоче місце, де дитина виконуватиме домашні завдання.
Варто показати їй, як правильно сидіти та тримати ручку в руках. Достатньо тренуватися 15-20 хвилин щодня, щоб дитина навчилася правильно сидіти за столом з рівною спиною та зосереджено писати літери. Щоб заняття проходило веселіше, можна після цього зробити зарядку.
У будь-якому разі не можна ставити дитині на робочий стіл їжу, щоб це не стало звичкою – їсти та вчитися одночасно. Як відомо, у школі є чітке правило: на уроках їсти не можна, потрібно дочекатися перерви.
Психологиня Галина Павленко додала, що дитина у віці 6 років та старше має сама вміти сходити до туалету або прослідкувати за миттям рук. Перед походом до школи краще перевірити, чи справді вона зможе впоратися із гігієною самостійно.
Збори до школи
Важливо під час підготовки першокласника до школи навчити його впізнавати свої власні речі. Неважливо, що це – одяг, рюкзак або нові ручки та зошити.
У школі постійно відбуваються ситуації, коли учень, наприклад, не знав, який вигляд має його футболка, а весь клас влаштовує пошуки. Або дитина відхрещувалася від нового пенала з блискучими ручками, а потім батьки приходили та вимагали повернути зниклі речі.
Щоб дитині було легше адаптуватися, психологи радять батькам акуратно та красиво підписати все приладдя: прізвище, ім’я дитини та клас. Так з часом вона навчиться впізнавати свої речі, й не буде їх шукати.
Щоб першокласнику було легше адаптуватися, психологи радять проводити вдома гру “Збери рюкзак”: батьки просто розкладають на столі багато шкільних та нешкільних речей, а дитина має все гарно й правильно (тобто те, що треба) покласти до рюкзака.
Ще можна пограти у гру “Вгадай, який урок”. Тоді з рюкзака потрібно дістати тільки те, що потрібно на конкретному предметі, приміром, ручку, лінійку та зошит у клітинку або лінію.
Вчимося знайомитися

Важливо, щоб дитина змогла спокійно познайомитися з однолітком або звернутися по допомогу. Батьки часто не звертають уваги на те, що вона не вміє спілкуватися, знайомитися, підходити першою або доброзичливо відповідати на пропозицію погратися разом, а варто приділити цьому більше уваги.
Щоб додати першокласнику впевненості, достатньо пограти з ним у “знайомство”, навчити перших фраз, послухати, як він ними користується.
Психологиня Катерина Васильченко радить батькам розіграти із дитиною різні сценки, пояснити, що інша дитина, можливо, теж трохи соромиться та переживає. Посмішка та словниковий запас у такому разі зроблять свою справу.
Перевірка пам’яті

Йдучи до першого класу, дитина має пам’ятати по батькові, свою адресу, дані батьків, дату народження та букву свого класу. Інформації про розклад, поведінку в школі та інші ситуації у перші дні буде особливо багато. Важливо, щоб дитина не губилася, а змогла завжди звернутися до вчителя або іншого дорослого по допомогу.
Звісно, багато батьків дають першокласникам із собою до школи телефон, щоб дитина могла зв’язатися із ними, але в деяких випадках це може спровокувати додатковий стрес, якщо, наприклад, дорослі в якийсь момент не можуть відповісти на дзвінок та порадити, що робити.
До того ж, як правило, у першому класі учнів приймають та віддають буквально “з рук у руки”, тож достатньо просто навчити дитину спілкуватися з учителем.
Якщо батьки хвилюються, краще навчити дитину носити розумний годинник, щоб у будь-який момент можна було відстежити, де та з ким перебуває першокласник.
Якщо дитина не ходила на заняття із підготовки до школи, то буде не зайвим перевірити, чи чує вона дорослих. Тобто, чи реагує на прохання інших дорослих людей, чи знає, що таке урок.
Для цього достатньо пограти із дітьми у спокійні та настільні ігри, ігри із дзвіночком, навчити їх цього, зазначає психологиня Галина Павленко.
Психологиня та сексологиня Яна Флурівна на своїй сторінці у соціальній мережі розповіла, що поведінка дітей залежить від уявлень та реакцій батьків на ті чи інші ситуації. Тому варто частіше ставити собі запитання: “Чому я роблю саме так?”. Важливо шукати альтернативні варіанти продовження подій, дивитися ширше. Діти дуже добре відчувають настрій дорослих, зчитують тривогу чи стрес.
Якщо батьки першокласника тривожитимуться, дзвонитимуть йому щогодини або постійно стежитимуть за всім, він, найімовірніше, теж переживатиме стрес, йому буде складно адаптуватися в новому шкільному середовищі.
Так, у дитини може виникнути складність, як і в будь-якої людини. Але важливо намагатися розв’язати конфліктні ситуації або проблеми спокійно, без криків або сильних стресів.
Так, дотримуючись простих порад, можна легко підготувати першокласника до нового етапу в його житті, допомогти впоратися із тривогами та навчити спілкуватися з учителем або однолітками без побоювань.