Забуте ім’я минулого: міщанка Катеринославу Зінаїда Малютіна 

Після завершення радянських часів з історії відкрилось багато імен міщанок, що були забуті мешканцями міста. Однією із таких є фундаторка Катеринославської вокальної школи – Зінаїда Никифорівна Малютіна. До сьогодення вона була забута не лише її шанувальниками, а й експертами українського вокального мистецтва. Далі на dnepryanka.info.

Феномен Малютіної у її неймовірній талановитості!

Її безцінний досвід передавався і до учнів Малютіної – учасниця першокласної вокальної школи, її потужний злет, визнання неймовірного таланту на національному рівні тільки на початку творчості та ґрунтовний досвід у педагогічній діяльності. Забутим до 1970-х років радянського періоду залишались її внесок у створення української вокальної школи, обставини змушеної еміграції з України, неможливість залишати можливсть спілкування із своїми талановитими учнями та найголовніше – її власний успіх та українське життя. 

До сьогоднішніх днів продовжуються архівні дослідницькі роботи із вивченням факторів феномену Малютіної. Ними займаються такі науковці, як І. Рябцева, В. Антонюк та найближчі друзі мистянки.

фото: dnipro.libr.dp.ua

Біографія фундаторки Катеринославської вокальної школи

Зінаїда Никифорівна Малютіна народилася 22 січня 1881 року в місті Катеринослав (нині сучасна назва міста – Дніпро). Її життєвий шлях виявився досить різноманітним – в географічній площині вона проживала у таких містах, як Катеринославі, Санкт-Петербурзі, Москві, Харкові й Магнітогорську.

Здобувши загальну середню освіту у Петербурзькій жіночий гімназії, Зінаїда Бахмутова продовжувала навчання у Московській консерваторії за класом “вокалу” у італійського професора У. Мазетті та класом “фортепіано”. Після закінчення навчання у консерваторії в 1906 році співучий голос Малютіної очікувало блискавичне майбутнє оперної співачки – спочатку вона, попрацювавши у приватних оперних антрепризах, виступала в Москві, Харкові, Варшаві, Полтаві, Катеринославі та багатьох інших містах. Її заміжжя та народження донечки змусило повернутися до рідного міста. 

фото: dnipro.libr.dp.ua

1908 року вона була запрошена до викладання у закладі по класу вокалу у Катеринославському музичному училищі Російського музичного товариства. Вже через рік Зінаїда Никифорівна отримала звання старшого викладача. Зі своїм концертним репертуаром, Зінаїда Малютіна органічно поєднувала педагогічні роботи із активною виконавською діяльністю. В перший рік своєї роботи у Катеринославському музичному училищі Зінаїда Малютіна двічі виступала із симфонічним оркестром й представляла слухачам концертну програму з камерно-вокальними творами такого відомого автора, як Е. Гріга. 

Національний дніпровський історичний музей імені Дмитра Яворницького зберіг програми двох симфонічних концертів, датованих 12 січням 1908-го року й 23 лютого 1909 років. Вони відбувалися в театрі Клубу Комерційного зібрання Катеринослава й були присвячені пам’яті композитора М. Римського-Корсакова, де Малютіна виконувала арії з його опер. У Дніпровській консерваторії імені М. Глінки збереглись програми концертів Малютіної, датовані 29 грудня 1911 року та 7 березня 1914 року – вони проводилися в Англійському клубі на Клубній вулиці.

В листопаді 1916 року у театрі Клубу Комерційних зборів Катеринославу відбувся концерт із трьох відділень на честь вшанування десятиріччя творчого шляху Малютіної. Відомі катеринославські музиканти та учні співачки брали участь у цій події. У виконанні Зінаїди Никифорівни звучали романси Петра Чайковського та оперних арій.

Вирішальна роль у закладанні фундаменту міської національної вокальної школи була за Малютіною – вона засвітила на національному рівні імена, які потім стали мистецькими зірками. Її великий досвід в артистичній діяльності, педагогіці допомогли її учням розпочати творчу діяльність – стати видатними представниками оперної сцени 20 сторіччя. Характерна риса творчості Зінаїди Никифорівни – поєднання педагогічних знань та своєрідність виконання.

Навчальний клас талановитої міщанки Малютіної

Лютий 1919 року – Катеринославське музичне училище було реорганізовано в консерваторію, результатом чого Зінаїда Никифорівна була запрошена на посаду декана вокального факультету. У класі Малютіної було приблизно двадцять учнів – найбільш відмінним та яскравим був випускник Катеринославської духовної семінарії й обдарована своїм голосом Марія Сокіл. Хлопець у свої 15 років так вразив свою викладачку, що вона запропонувала йому надавати безкоштовні вокальні заняття. Визначальним кроком до майбутньої успішної кар’єри учнів були заняття Зінаїди Малютіної, а її кроки до успіху своїх учнів протягом усього життя залишалися суттєвими у діяльності виконавства та викладацтва.

Учениця Малютиної – Марія Сокіл (джерело фото: dnipro.libr.dp.ua)

У період після Першої світової війни українська вокальна школа перебувала на етапі свого формування. Введення навчального репертуару вокальних творів мали важливе значення – це було для того часу сміливим кроком. Зінаїда Малютіна продовжувала переконання у необхідному введенні в програму підготовки професійних співаків на творах українського репертуару, пліч-о-пліч із творами класичних зразків західноєвропейських країн та російської музики. У 1923 році Зінаїда Никифорівна переїхала до міста Харкова. Тут до її блискучого педагогічного досвіду привернули увагу провідні викладачі Харківського музично-драматичного інституту. Крім очолення вокального факультету, Малютіна очолювала багато інших спеціальностей, що мали своє особисте значення для Харкова. 

Останні роки для Зінаїди Никифорівни виявилися із теплими почуттями до рідного міста – Катеринослава. Тут зірка опери засяяла своїми обдарованими талантами й отримала міське визнання у педагогічній діяльності. У 1962 році Зінаїда Малютіна подарувала Дніпропетровському музичному училищу імені М. Глінки свою величезну нотну бібліотеку – ще у 1960-і роки Малютіна мріяла про Дніпропетровський оперний театр та консерваторію.

Забуття ім’я міщанки Катеринославу

Довгі роки після смерті міський бібліотечний фонд музичного училища майже не опрацьовував нотні видання, що були подаровані та дарчо підписані З.Н. Малютіною. Її видання були не виокремлені, розміщені по різних жанрово-тематичних секторах, але збереглися до сьогодення унікальні раритетні видання кінця 19 – початку 20 століття із українськими нотними видавництвами 1917–1923 років і другої половини 20-х років 20 сторіччя, що зараз знаходять та опрацьовують. Серед них знаходять й прижиттєві видання вокальних творів М. Лисенка, Я. Степового, солоспівів К. Стеценка та інших.

фото: dnipro.libr.dp.ua

До сьогоднішніх днів заповітна мрія міщанки здійснилася – у Дніпрі є чудовий оперний театр й консерваторія. Чудова колекція нот Зінаїди Никифорівни Малютіної надає можливість ознайомитися з історією ното-видавничої справи, відкрити для себе шляхи глибокого вивчення творів, передбачити їхнє використання в навчальній педагогіці та виконавчій практиці спеціалізованого навчального закладу. Це підтверджує обґрунтованість та актуальність методологічних принципів засновниці професійної вокальної школи в Дніпрі. Творчість Зінаїди Никифорівни Малютіної займає особливе для міста місце у розвитку місцевого вокалу дніпрян.

.,.,.,.