Правильна самооцінка дуже важлива для кожної людини. Саме вона впливає на становлення та розвиток особистості, а в дорослому віці – на сприйняття навколишнього світу та якість життя. Занижена або завищена оцінка себе може згодом призвести до розладів психіки, через які людина страждає від депресії або не може впоратися із проблемами, що виникають. Дніпровські психологи поділилися порадами про те, як сформувати у дитини правильну самооцінку та підготувати її до подальшого життя. Далі на dnepryanka.
Як формується самооцінка у дитини?
Самооцінка людини починає формуватися у дитинстві, цей процес триває до підліткового віку. Але важливо знати, що передумови до того, якою буде самооцінка у дитини, зароджуються ще в утробі матері. Річ у тім, що стреси та переживання жінки під час вагітності впливають на формування нервової системи плода, а це надалі створює фундамент для розвитку дитини та її особистості, самооцінки, зокрема.
Найкраще, якщо вагітність була запланованою, а майбутня мама розмовляє з малюком, перебуває у стані спокою, переживає багато щасливих моментів.
Перший етап розвитку самооцінки триває у перші 1,5 року життя дитини. У цей період вона пізнає світ переважно через свої відчуття, чіпає все руками. У цей час важливо, щоб батьки максимально проявляли любов до малюка, показували, що він потрібен та важливий.
Далі триває формування особистості у дошкільному віці. Дитина починає проявляти перші якості особистості, вчиться вибудовувати комунікацію з оточуючими людьми, пізнає світ та формує ставлення до нього, зокрема, й своє місце.
У віці 3-4 років для дитини все ще важливо отримувати увагу та любов близьких, тому психологи радять не критикувати її, не порівнювати із іншими дітьми та не кричати. Краще дати дитині можливість брати на себе відповідальність за які-небудь дії, висловити свою думку або заявити про свої бажання.
Самооцінка у школі
У шкільному та підлітковому віці формування самооцінки триватиме, пояснює дніпровська психологиня Галина Павленко. Тож батькам варто дотримуватися кількох порад у спілкуванні зі своїми дітьми. Насамперед варто пам’ятати, що дитяча особистість ще формується, тоді як батьки вже пройшли цей шлях. Психологічно дітям у 1000 разів складніше впоратися зі своїми переживаннями.
У перехідному віці дитина все відчуває набагато яскравіше, коли їй добре, та коли погано, зазначила фахівець. Батькам не варто забувати про ці аспекти.
До того ж дуже важливо відгукуватися на бажання своєї дитини, додала Галина Павленко. Батьки мають максимально показати, що прагнуть вибудувати із нею партнерські стосунки, в яких завжди буде підтримка та довіра.
Допоможе дитині пережити складний період та правильно сформувати самооцінку також відверта розмова. Не варто боятися розповісти, як вам доводилося справлятися зі складнощами у житті, про різний досвід, діліться своїми відчуттями, радить психолог.
Звісно, легше говорити про успішні ситуації, але дитині важливо чути й про те, що вам допомагало у житті справлятися із труднощами.
Як батько або мати не бійтеся показати, що життя неідеальне, адже воно дуже різне. Але в ньому є Ви – опорна, стабільна, любляча та турботлива людина. Тоді не виключено, що дитина почне розповідати щось важливе про себе та знатиме, що якщо їй захочеться поділитися, є вухо, готове вислухати.
Як допомогти дитині сформувати самооцінку?
Дніпровська психологиня Людмила Вербицька дала кілька порад, як допомогти дитині сформувати здорову самооцінку, щоб вона могла успішно розвивати свою особистість.
Насамперед батьки мають розуміти, що із раннього віку дитина стикається зі складними для неї завданнями – пізнає світ, постійно змагається з іншими, стикається із заборонами та не може робити те, що хоче, відчуває страх перед невдачами.
До того ж, здебільшого батьки поспішають покарати дитину, якщо вона зламала якусь річ, їй складно висловити свої почуття, якщо вона ображена або зла.
Дорослий керує своїм життям та ухвалює рішення самостійно, тоді як дитина прив’язана до своєї сім’ї, дому, школи. Тому дуже важливо формувати у неї вміння приймати рішення самостійно, інакше вона відчуватиме безпорадність та розгубленість. У підсумку в підлітковому віці дитина може стати агресивною або, навпаки, пасивною, вона може спасувати перед труднощами, що виникли на її шляху.
Водночас діти, які оточені турботою та любов’ю, ті, хто відчуває, що й вони щось вирішують у своєму житті, переносять стресові події стійкіше, ніж ті, хто повністю позбавлений довіри. Дитині обов’язково важливо відчувати любов та підтримку із боку батьків, формувати почуття прийняття її такою, якою вона є.
Психолог радить не позбавляти свою дитину права на проступок та права голосу, виявляти безумовну любов до неї.
Звісно, це не говорить про відсутність заборон, вони обов’язково мають бути присутніми у родині. Дітям, яким усе дозволялося у родині, згодом дуже важко жити, адже світ сповнений обмежень.
Безумовна любов до дитини – це сприйняття дитини такою, якою вона є насправді, з усіма недоліками. Однак, це не означає, що дитину потрібно засипати похвалами на кожному кроці, адже врешті-решт вона переконається, що вони не цілком відповідають дійсності та перестане довіряти батькам.
Методи допомоги дитині
Діти, як і дорослі, потребують цікавої для них справи, у якій вони могли б удосконалюватися. Щоб допомогти дитині правильно сформувати самооцінку, батьки мають допомогти їй, але не нав’язуючи, розшукати таку справу. При цьому дитина може перепробувати безліч варіантів, головне – донести до неї та пояснити, що помилятися – це не так уже й погано. Якщо людина не помиляється, значить вона не дуже старанна в освоєнні нового.
Якщо ж дитина зробила поганий вчинок, батькам варто пояснити, що вона не стала після цього поганою людиною, вона – хороша людина, яка вчинила погано.
Наприклад, якщо старша дитина образила молодшого, це поганий вчинок, але однаково вона залишається для вас хорошою. Не варто говорити дитині, що вона погана, краще пояснити, що це був поганий та негарний вчинок.
Разом із новими можливостями дитина отримує й силу, пояснила психологиня.
Дуже важливо зважати на дитячу думку. У дітей свіжий погляд, вони можуть підказати що-небудь новеньке, те, що ніколи не спаде дорослим на думку.
Діти у майбутньому житті міцніше стоятимуть на ногах, якщо відчують, що дорослі прислухаються до їхньої думки.
До того ж, якщо батьки хочуть поваги до себе, отже, вони мають поважати й своїх дітей, їхні погляди та думки з приводу різних речей. Це не допоможе їм повністю уникнути проблем дитинства, але буде набагато легше подолати їх, зазначає Людмила Вербицька.
Дніпровська психологиня Зоя Лисиченко також зазначає, що важливо не тримати образ на своїх дітей. Якщо ви прагнете побудувати міцні довірчі стосунки, краще проявляти частіше турботу та увагу – це дасть вам змогу подолати будь-які образи, навіть дуже сильні.
Якщо ви зможете робити так постійно, то дитина обов’язково відповідатиме вам взаємністю, довірятиме та розповідатиме про свої проблеми без побоювань. Їй теж захочеться бути більш уважною та турботливою.
Потрібно вміти обговорювати із дитиною свої та її почуття, обговорювати разом проблеми, що виникли, робити це спокійно та без зайвих емоцій.
Якщо ж батькам складно прийняти вчинки своєї дитини та зрозуміти її, можна спробувати поставити себе на її місце та поглянути на проблему її очима.
Головний секрет у спілкуванні – це спокій, не варто одразу панікувати чи сваритися.
Якщо ж батьки відчувають, що дитині дуже складно у суспільстві, вона не може правильно сформувати свою самооцінку, краще звернутися по допомогу до фахівця, який допоможе пережити кризові моменти та розвивати здорову особистість.
Важливо пам’ятати, що кожна людина потребує підтримки та прийняття, а особливо дитина або підліток, коли він тільки пізнає світ та ще не може правильно пропрацьовувати свої почуття та переживання.
Усі ці поради допоможуть дитині сформувати адекватну самооцінку, правильно оцінювати свій потенціал та можливості та не відчувати дискомфорту у суспільстві.