В Дніпрі створили проєкт, направлений на підтримку родин, чиї рідні загинули під час війни. Про таку підтримку детальніше розповіли Елліна Карепова (психологиня, керівниця філіалу ГО “Інститут психології здоров’я”), Ірина Булишова (психологиня, волонтерка) та Олена Ейсмант (вдова військовослужбовця, голова ГО “Родини Героїв “Гордість Дніпра”). Далі на dnepryanka.info.
Що це за новий проєкт психологічної допомоги?
Першим етапом є набір достатньої кількості людей, які потребують цією психологічної допомоги – для них буде надаватися психологічна адаптація людей, які зазнали втрати. Втрата – це не тільки загибель, а й інші психологічні відчуття, які довелося пережити мирному населенню. Групи будуть набиратися дорослими, які пережили розлуку з партнерами, а також дітьми – тому що маленькі дніпряни не до кінця розуміють слово “війна” і всю жорстокість цього слова.
Мета дніпровського проєкту – це повернення до життя людей, працюючи вже не із самими втратами, бо це боляче і важко, а з наслідками цього стану. В міській ініціативі допомагають жити людям далі, не звертаючи на все те жахливе, що сталось із мирним населенням через збройну агресію російської федерації.
Який формат проєкту психологічної підтримки в місті?
Допомога родинам, батькам та дітям буде надаватися у форматі восьми зустрічей, на протязі яких буде спілкування на тему втрати близької людини, доповнюючи співбесіду вправами, вибудовуючи людям шлях до нового етапу у житті. 8-крокова програма складається із зустрічей до 2-3 годин, а графік цих занять будуть підбирати індивідуально – для якоїсь групи буде до одного разу на тиждень, для іншої один раз на два тижні тощо.
Попит на таку психологічну підтримку є, проте зі складнощами – зазвичай містяни не звикли звертатись не просто за порадою до психолога, а взагалі за допомогою. Якщо і є маловідома допомога, то вона нібито не дієва. Всі в такому стресі, що людина не вважає потрібним піклуватися за себе, тож це замовчується. Проте це дійсно важливо – через удар щодо втрати близької тобі людини, необхідне суспільне відновлення психологічного стану.
Коли людина втрачає партнера, вона втрачає якусь частину свого життя, і це одне. Коли ж людина втрачає дитину, то вона фактично втрачає своє майбутнє, продовження власного життя. Тож, для таких занять обирається трохи інший формат роботи, проте головна мета таких зустрічей без змін – повернення людей до життя.
Чим відрізняється індивідуальний та груповий формат надання психологічної підтримки?
По-перше, групи будуть формуватися по темі, тобто діти до дітей, родини полонених будуть разом, адже це зовсім різне переживання втрати. По-друге, це показник не самотності, тобто це можливість доторкнутися до того, що ти не один опинився в жахливій ситуації. Буде вишикуватися як жити з таким горем далі на прикладі колективного досвіду, обмінюючись із мирним населенням власним пережитим жахіттям.
Як долучитись та де заповнити анкету для участі в проєкті?
На сайті Інституту психології здоров’я є анкета, при заповненні якої можливо долучитися до участі в проєкті. Також є можливість написати в особисті повідомлення організаторам Елліні Кареповій, Ірині Булишовій чи Олені Ейсмант. Після чого треба дочекатися дзвінка та надати короткий опис ситуації для вирішення питання щодо направлення у певну групу. При наборі необхідної кількості людей організовується збір та зустріч.
