Після Другої світової війни важливу роль у формуванні нового ландшафту Синельникового відіграла Синельниківська швейна фабрика. У той час, коли більшість інфраструктури було знищено, а житлові квартали були перетворені на згарища, її поява стала важливим кроком на шляху до відбудови. Створивши сотні робочих місць для місцевих жителів, підприємство заклало фундамент для промислового відродження краю. Далі на dnepryanka.
Історія заснування та розвитку Синельниківської швейної фабрики
Під час Другої світової війни Синельникове зазнало значних руйнувань. У процесі відступу німецькі війська застосовували тактику «випаленої землі», знищуючи промислові підприємства, житлові будинки та інфраструктурні об’єкти. Місто фактично довелося відбудовувати з нуля.
У межах четвертого п’ятирічного плану у Синельниковому було побудовано та введено в експлуатацію швейну фабрику у 1943 році. Вона продемонструвала виняткові темпи розвитку, достроково виконавши заплановані показники вже до 1949 року. Для подальшого розширення виробництва було збудовано новий двоповерховий корпус. Оновлення торкнулося й технічного оснащення. Так, підприємство обладнали новітньою на той час технікою, що надало змогу суттєво збільшити виробничі потужності.
У 1966 році за райлегпромом офіційно закріпилася назва Синельниківської швейної фабрики Придніпровського швейного виробничого об’єднання. На той час директором був І. Мартиненко, а посаду начальниці відділу кадрів обіймала Новікова. Згідно з річним звітом того року, на підприємстві працювало 705 осіб, з яких 645 — жінки. Дипломованих працівників налічувалося 28, з них 25 — жінки. Вищу освіту мали лише троє працівників, серед яких дві жінки.
Період 1980-х років вважається часом розквіту Синельниківської швейної фабрики. Вона спеціалізувалася на виробництві верхнього одягу, зокрема чоловічих та жіночих курток, пальт і плащів. Продукція підприємства мала попит не лише на внутрішньому ринку, але й за кордоном — замовлення надходили з європейських країн. У радянський період воно впевнено утримувало статус одного з найбільших підприємств міста Синельникове.
Проголошення незалежності України у 1991 році стало початком непростого етапу в історії Синельниківської швейної фабрики. Вона була передана у відання державного комітету з легкої та текстильної промисловості України та реорганізована у колективне підприємство. Однак економічна криза 1990-х років та складнощі переходу до ринкової економіки поставили фабрику у скрутне становище.
Зрештою, всі ці чинники призвели до занепаду колись успішної Синельниківської швейної фабрики. Коли фінансових проблем накопичилося забагато, Господарський суд Дніпропетровської області порушив справу про банкрутство. У 2006 році підприємство було офіційно визнано банкрутом, а у 2007 році розпочато процедуру ліквідації. Виробничу діяльність було припинено, а будівлі та приміщення колишньої фабрики здано в оренду.
Визнання та значення діяльності Синельниківської швейної фабрики
Синельниківська швейна фабрика посідає особливе місце в історії промислового розвитку краю. Вона не лише забезпечувала роботою сотні мешканців міста, але й створювала продукцію, що мала попит як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Підприємство стало символом післявоєнного відродження промисловості регіону та прикладом ефективної праці у важкі часи. З плином часу на його місці почали функціонувати такі заклади, як студія акторської майстерності «Acting Well» та склад-магазин комбікормів. Хоча промислове виробництво припинилося, простори колишньої фабрики продовжують служити громаді у новому форматі.
