Вулиця Дніпра, що містянам більш відома як Чичеріна (на честь Георгія Чичеріна, радянського дипломата, російського революціонера) вже носить фактично своє старовинне ім’я. До приходу радянської влади вона була Надіївською, на честь дружини заможного купця Івана Алєксєєнка. Далі на dnepryanka.info.
У свій час Надія Алєксєєнко зробила великий вклад у розвиток Катеринославу
Родина Алєксєєнків – з роду купців із цікавою історією. Іван Мартинович, чоловік Надії – був купцем першої гільдії. У цієї людини була ціла мережа магазинів по місту, в яких відбувалась торгівля залізом. Іван Алєксєєнко – перша людина в місті, яка провела у 1891 році собі телефонний зв’язок між власним будинком, який знаходився на розі вулиць Первозванівської (нині Короленко) та Каретної (Челюскінців), та магазином для ведення залізного бізнесу. Нажаль, будинок Івана Алєксєєнко до наших часів не зберігся, на його місці нині знаходиться будівля Управління МЧС.
Всі свої статки родина вкладала в благодійність, значну частину доходів вони пожертвували у розбудову міста. Своїх дітей подружжя не мало, тому після смерті чоловіка Надія Алєксєєнко подарувала ділянку та гроші під будівництво першої дитячої лікарні та амбулаторії на розі Пушкінського проспекту та вулиці Короткої (нині назва лікарні – імені Руднєва). Ця лікарня була спрямована саме на лікуванні дітей: до штату шукали найкращих та досвідчених спеціалістів, подальше фінансування відбувалось також за рахунок пожертвувань зі спеціального фонду Надії Алєксєєнко.
Лікарню побудували у 1913 року за проектом архітектора Дмитра Скоробогатова, за сто років вона практично не змінила свого зовнішнього вигляду, хоч і зазнала часткових руйнацій. Спершу лікарня носила ім’я Івана Алєксєєнко, а зараз професора, видатного вченого, лікаря-педіатра та громадського діяча Михайла Федоровича Руднєва.
Окрім лікарні Надія Іванівна разом з чоловіком немало коштів жертвували на розвиток та утримання учбових закладів: жіночої гімназії, комерційного училища та товариства піклування про жіночу освіту. На пам’ять про батьків подружжя побудувало та утримувало богадільню для літніх людей на тридцять місць, яка була розташована по вулиці Короткій.
Чому не збереглася назва лікарні її засновників?
Справа в тому, що в радянські часи не можна було говорити про тих людей, які були заможними, мільйонерами, успішними бізнесменами. При цьому сім’я була дуже відома, шанована, але і професор Руднєв так само зробив великий вклад у розвиток лікарні, щоб діти скоріш йшли на поправку, одужали та були здорові.
Історія купців та меценатів Алєксєєнко
Торгівля залізом була найприбутковішим родом заняття в Катеринославі, першим з роду почав цим напрямом займатися Мартин Алєксєєнко. У 1840 році він разом із родиною переїхав до Катеринославу з Новомосковська. В самому центрі міста на Катерининському проспекті він відкрив магазин залізної оптової та роздрібної торгівлі, та миттєво став успішним комерсантом. Гроші з прибутку Мартин Алєксєєнко інвестував у нерухомість та земельні ділянки. У Мартина було два сини, старший з яких Іван пішов стопами батька, молодший Михайло подався науку та досяг висот на цьому поприщі, а також на державних посадах. Іван Алєксєєнко став найбагатшою людиною Катеринославу, мав десять дохідних будинків по місту.20 листопада 1911 року імператор Микола II, згідно із клопотання Міської ради, присвоїв вдові купця Алєксєєнко – Надії Алєксєєнко, звання Почесної громадянки Катеринославу. Згідно із рішення Міської ради вулиця “Коротка” змінила назву на “Надіївську”, яка нині носить назву Надії Алєксєєнко, а попередня назва – Чичеріна.
