Історія косметичних засобів доволі цікава та почалася з розвитком людства. Мінялися цивілізації, люди, їх звички, цінності, вподобання. Такі перевтілення приводили до вдосконалення різноманітних процесів та речей, що оточували людину. До таких речей віднесли й мистецтво догляду за собою. Далі на dnepryanka.
Дівчата та жінки Дніпра завжди виглядали прекрасно, навіть в період радянщини, коли косметичні засоби вважалися дефіцитом. Тоді дніпрянки по декілька годин стояли в черзі, щоб купити омріяну помаду.
Історичні моменти
Ідеологічні зміни суспільства привели до процесу вироблення косметики, щоб задовольнити потреби жінок. До 1934 року вдавалось виконувати план з виробництва губної помади, але не вдавалось досягти великого виробництва кремів та пудри. Тобто, радянська влада розуміла, що потреби жінок треба задовольняти. Варто було налагоджувати виробництво косметичних засобів, бо проблема дефіциту не оминула ринок косметичних товарів в Дніпрі.
Бажання мати жіночий товар змінювало життя жінок Дніпра ранньорадянської доби. Нові магазини стали важливою складовою споживання.
Косметичка радянської дніпрянки
Обов`язковим атрибутом жіночої косметички була туш “Невская косметика”. Вона була в брусочку, а наносили її щіточкою, злегка розмочивши. Та насправді кінематограф і згадки тих часів приховали той факт, що для розмочення туші жінки просто туди плювали. Вії туш не псувала, бо в складі були натуральні барвники та воски.
Радянська пудра була з білої глини, тальку, крейди й мінеральних речовин. Перша пудра була розсипчастою й не викликала алергії. В період 1958-1960 років в Радянському Союзі почали виробляти кремову компактну пудру, яка дуже подобалась жителькам нашого міста. Наносили її ватою, а найпопулярнішою були “Сирень”, “Красная Москва”, “Кармен”. В картонних коробочках була пудра “Лебяжий пух”. Вона вважалась найдешевшою й осипалася з обличчя дуже швидко.
Губні помади до дніпрянок потрапляли з фабрик “Новая заря”, “Свобода”, “Северное сияние”. В Дніпрі можна було побачити на губах у місцевих красунь коричневий та морквяний кольори. Везунчики фарбувались перламутровими помадами. “Дзинтарс 21” — це був особливий шик.
Лак для волосся в ті роки був “Прелесть”. Він гарно фіксував зачіски місцевим красуням. В той час в Дніпрі були модні об`ємні зачіски. А от тональний крем мали дніпрянки “Балет”. Він був у трьох відтінках і в журналах можна було почитати, як його обирати для різного типу шкіри.
Для красунь Дніпра магазин “Берізка”
В Дніпрі в період Радянського Союзу існував магазин “Берізка”. Потрапити туди було схоже з подорожжю за кордон, бо там був товар, якого ніколи не бачили на полицях звичайних галантерейних магазинів. Там товар продавався за валюту або її замінники — сертифікати та чеки. Там жінки могли купити імпортну косметику.
Такий парадокс — валюта в СРСР була заборонена, але мережа “Берізок” розширювалась. Прості жінки купити там косметику, звісно, не могли, та й подивитись на неї також, бо перед дверима була людина, що відповідала за “фейс-контроль”.
Зміни в косметиці дніпрянок у 80-ті роки 20 століття
З приходом 80-х років 20 століття косметика повністю змінилася. Розширилася палітра тіней й дніпрянки почали ставити експерименти зі своєю зовнішністю. Макіяж місцевих красунь був винятковим: контурні чорні брови та яскравий колір тіней та помади. Через те, що Дніпро велике й стильне місто, то й жінки до модних тенденцій долучались одними з перших.
Переповнювала прилавки косметика “Ruby Rose”. Фірма пропонувала найбільшу палітру тіней. Ця продукція довго мала популярність у містянок.
Вже після розпаду Радянського Союзу у 1991 році змінилася й індустрія краси. Дніпрянки змогли швидко познайомитись з різними іноземними брендами й мати вибір багатьох косметичних засобів.