Бали в Україні, зокрема в Дніпропетровщині, з`явились пізніше ніж в Європі. Це свято було не просто танцями. На балах проходили знайомства чоловіків зі своїми майбутніми дружинами, а красиві дівчата зваблювали хлопців. Іноді хочеться зазирнути в минуле й побачити як носили криноліни, їздили у фіакрах та танцювали з хлопцями. Далі на dnepryanka.
Історія балу
Масово проводити бали в Україні в XVIII столітті, а вже в XIX столітті такі танці стали популярними й у Катеринославі (Дніпро). Були дворянські, благодійні, народні, бали-маскаради, випускні й організовували їх купці, дворяни, художники, артисти й робітники.
В місті бали проводили часто в Потьомкінському палаці, у Будинку Дворянських зборів та в Англійському клубі. Вже у XX столітті купці організовували бали-маскаради в приміщеннях Комерційного та Громадського (обласна філармонія) зібрань. Інколи дійство проходило в Зимовому театрі, в будинку Рагинського. Катеринослав був танцювальним містом.
Дворянські бали Дніпра
Бал — місце спілкування та відпочинку дворян. В Катеринославі було понад 2000 осіб дворян. На балу всі дивились вміння спілкуватись, одягатись та танцювати, тому вони завжди асоціювались з аристократизмом та красою. Бальний сезон був з Різдва та до Масляної. В Катеринославі на бали вкладали багато грошей й проводили їх з великою помпезністю. Готували красиві, великі зали, ставили безліч воскових свічок.
Були також правила проведення свята. Не розпочинали його без губернатора. Починався бал з урочистого полонеза-марша. Першим танцював господар й господиня балу. Танець був лицарським, жести партнера підкреслювали прихильність до дами й тривав він близько години. Для веселощів ставили й польку. З танцями був певний порядок, а дівчата мали записники, де писали своїх партнерів на кожний танець вечора. Закінчували бал вечерею.
Існує легенда, що на балах в Катеринославі були й імператорські особи: Микола I, Олександр II, поет Олександр Пушкін.
Благодійність й вечори танців
Пізніше бали-маскаради в Катеринославі з`явилися для всіх прошарків населення. Організовували їх з благодійною метою. Вже в моду входить танго. Основні риси балу-маскараду — маски й спеціальні костюми.
Проходили вечори танців у Європейському готелі та Англійському клубі. У 1913 році в Англійському клубі відкрилась театрально-концертна зала в новому приміщенні на вулиці Клубній. Там був сад, естрада відкритого типу, оранжерея, ресторан й літній театр з сінематографом. Квитки оплачували жінки, а гроші йшли на благодійність. В місцевих газетах у 1911 році 15 лютого писали про організацію благодійного вечора “Встреча масленицы” “Обществом попечительства о женском образовании”. На заходах влаштовувалися феєрверки, було прожекторне освітлення й багато декорацій.
Народні бали й сучасність
На народних балах вже були не лише аристократи, купці та різночинці. Вже не танцювали полонезів, не грали в карти. Ходили туди простолюд й співали народні пісні, виконували п`єси. Найчастіше народні бали були у будинку Рагинського.
У XX столітті в Катеринославі почалися бали-концерти з українським національним колоритом. Виступали кобзарі, артисти, письменники. Сучасні бали Дніпра дуже оновилися. З`явилось багато нових танців. Танцювали вже рухи фокстроту, латиноамериканських танців, румби, сальси, самби, ча-ча-ча, рок-н-рол, але продовжували любити вальс, полонез, польку.
В сучасних балах зберігся етикет, дрес-код. Кавалери одягають строгий костюм з метеликом, а дами бальну або вечірню сукню. Збереглися й усі правила поводження кавалерів та дам. Треба було бути галантним, мати вишукані манери спілкування та поведінки.