Незаймана, стародавня краса Придніпров’я полонила і зачаровувала всіх, хто коли-небудь ступав на цю казкову землю. Допитливі мандрівники, вчені, письменники та художники йшли різними шляхами до цього степу, але всі поверталися духовно збагаченими, ніби наповненими життєдайною, цілющою енергією. Первозданну чарівність регіону оберігають його давні талісмани – безкраї, мовчазні степи, всіяні високими курганами, та могутній Дніпро з його непохитними порогами. Далі на dnepryanka.
Для кожного, хто цікавиться українською історією та культурою, відвідати край козацької слави, Катеринославщину, було мрією, що здійснилася. Вони побачать історичні пам’ятки, почують розповіді про героїчне лицарство запорізьких козаків, поринуть у багатий світ фольклору та міфології. Незабутні враження відвідувачів від пережитого залишаються надовго, вони надихаються на написання літературних творів, наукових розвідок, спогадів тощо. Такими відвідувачами стала і родина Пчілки-Косачів.
Перше відвідування Катеринославу родиною Косачів
На початку червня 1891-го року Олена Пчілка разом із доньками Лесею та Ольгою вперше відвідала Катеринослав, по дорозі до Євпаторії в Криму. Вони були глибоко зворушені поїздкою до Старого Кодака, козацького села неподалік від міста, де знаходяться такі визначні пам’ятки, як перший з дев’яти дніпровських порогів “Кодацький”, що є постійним місцем паломництва туристів. Вони також побачили залишки однойменної польської фортеці та стали свідками грози, що наближалася до Дніпра, яку описала Олена Пчілка у своїх спогадах “В гостях у Катеринослава”.
Одного разу, під час відвідування родиною з дітьми Катеринослава, їм випала нагода побачити чарівну красу першого дніпровського порогу “Кодака”, розташованого приблизно за 8-10 миль (13-16 км) від міста. Це був літній день, з ясним небом і сонцем, і сім’я письменниці подорожувала верхи на конях з Катеринослава до Кам’янки, а потім і до самого Кодака.
Коли Косачі наближалися до місця стародавньої козацької фортеці і дивилися на звивисті пороги Кодака, раптом почалася сильна гроза. У повітрі лунав грім, спалахували блискавки, а навколо них збиралися сині та сірі хмари. Незважаючи на напруженість моменту, картина, що постала перед ними, була неймовірно величною і вражаючою.
Тісний зв’язок життя Олени Пчілки з Катеринославом
Олена Пчілка тісно пов’язала своє життя з Катеринославом, і її візити до міста ознаменували значні культурні зміни. Так, у серпні 1905-го року Ольга Косач вирішила відвідати ХІІІ Археологічний з’їзд, який тоді 4-й раз організовувало Московське археологічне товариство в Україні. Катеринославський з’їзд відвідали такі відомі постаті країни, як Михайло Грушевський, Василій Ключевський, Дмитро Багалій, Володимир Антонович, Дмитро Яворницький та інші. Досягнення цього з’їзду – відкриття Краєзнавчого музею (сучасна назва – “Дніпровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького”).
Протягом 1870-х та 1890-х років продовжувалася активна трансформація Придніпровщини та самої Катеринославської губернії. Звичайне містечко біля річки Дніпро швидко перетворилося на провідне місто промислової та підприємницької діяльності. Катеринослав вже тоді став ключовим пунктом індустріального напрямку країни: у Кривому Розі розміщені великі родовища залізної руди, які сприяли розвитку підприємств в Катеринославі шляхом транспортування корисної копалини.
А вже у 1910-х роках міський часопис “Дніпрові хвилі” у своїй публікації згадали Олену Пчілку в статті “З українського життя. О. П. Косач в Катеринославі”. Згідно зі статтею часопису, наше місто знов відвідала Олена Пчілка – відома українська письменниця. Коло знайомств Ольги Косач збільшилось завдяки тісними зв’язками з міським товариством “Просвіта”. Катеринославське товаристо формувало національну свідомість українців у питаннях ролі української мови та культури на світовому рівні.
На початку 1911-го року часопис “Дніпрові хвилі” опублікував лист Олени Пчілки, згідно з яким було встановлено кілька фактів. По-перше, вона особисто привітала катеринославське товариство з відкриттям будинку у грудні минулого 1910-го року. По-друге, Пчілка вирішила надіслати деяку кількість книжок, видання “Рідного краю” та 50 карбованців задля підтримки “Просвіти”. Також вона висловлювала особисті захоплення працьовитістю та відданістю товариства Катеринославу.
Протягом 1905-1916-х років Олена Пчілка публікувала у своєму журналі “Рідний край” різножанрові твори молодих катеринославських талантів писемності. На сторінках журналу з’являлись прози А. Кащенка, Т. Сулими, П. Гаєнка, Т. Митруся, Ю. Михайліва, Т. Татарина, Л. Сохачевської та багатьох інших. Пчілка особисто розпізнала потенціал майбутнього молоді, родом з Катеринославу. Вона вважала, що твори цих талантів мають бути включені в літературний рух в Україні на початку 20-го століття.
Особисті візити Пчілки до Катеринослава
Варто згадати, що візити Олени Пчілки до міста Катеринослав були не лише профільними (для редакції чи то журналу), але й мали особистий характер. Її донька, Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (молодша сестра Лесі Українки), працювала в нашому місті перекладачем, бібліографом, етнографом та архівістом протягом 1910-1921-х років, а жила вона з родиною в передмісті Лоцманської Кам’янки (передмістя сучасного Дніпра).
Через поліцейський нагляд і “ненадійну” репутацію, донька не мала можливості вільно працювати на рідній Волині. Натомість мати працювала ординатором сестринського відділення Катеринославської губернської земської лікарні, а також вела амбулаторний прийом протягом більш ніж десяти років (з липня 1910-го року по серпень 1922-го року).
З цього моменту Катеринослав став невід’ємною частиною її життя: тут мав роботу майже кожен член родини Косачів протягом десятиліття, а будинок у містечку Лоцманська Кам’янка став ще одним “родинним гніздом”. Дівчина розбила навколо будинку сад з квітниками та десятками декоративних дерев і кущів, в цьому районі народились її діти, Ольга та Василь, часто навідувалися сестри Ізидора та Оксана зі своїми дітьми (Ольга та Оксана), а також інші члени родини. Найчастішими гостями були її чоловік Михайло Васильович та мати Олена Пчілка.
Активна громадська діяльність письменниці
Ольга Петрівна була активною учасницею Катеринославського товариства “Просвіта”, яке діяло з жовтня 1905-го року по 1921-й рік: воно об’єднувало кращу інтелігенцію міста, віддану справі національного об’єднання та відродження української культури. Діяльність товариства була найбільш значущою культурно-просвітницькою подією в регіоні на початку 20 століття, а з “Просвітою” пов’язані імена багатьох відомих українських істориків.
Ольга Петрівна та її чоловік були активними членами товариства, брали участь у різноманітних культурно-освітніх заходах, включаючи концерти, лекції та театральні вистави. Вони також допомагали заснувати громадські бібліотеки та видавництва, такі як: видання товариства “Просвіта”, “Українське видавництво А. Кащенка”, “Слово”, “Стеха” та інші.
Ольга Петрівна входила до складу правління та видавничої комісії товариства, організовувала просвітницькі гуртки та працювала над ліквідацією неписьменності. Незважаючи на заборону товариства у 1916-му році, Ольга Петрівна продовжувала брати активну участь у культурно-просвітницьких ініціативах, а її син Михайло був вихований свідомим українцем і брав участь у діяльності товариства.
Вільне володіння іноземними мовами дозволило Ользі та Михайлу Кривинюкам здійснити чимало перекладів. Заснувавши власне дитяче видавництво “Слово” у 1917-му році, подружжя присвятило себе перекладам творів з англійської, французької, чеської та російської мов на українську.
Отже, можна зробити висновок, що численна кількість відвідувань міста Катеринослав родиною Косачів дуже вплинуло на життя не лише самої Олени Пчілки, але й її дітей та онуків! Їх вразила краса природи цього регіону, а історичні хроніки цих земель лише доповнювали її.
