Неповторна творчість зірки Придніпров’я Олесі Омельченко

Олеся Олексіївна Омельченко (справжнє прізвище Козлова) – яскрава письменницька зірка Придніпровщини. Вона народилась 19 січня 1952-го року в селі Військове, що у Солонянському районі Дніпропетровської області. Омельченко стала відомою своєю літературною діяльністю: її знають як письменницю, член НСПУ (Національна спілка письменників України) та НСЖУ (Національна спілка журналістів України). Далі на dnepryanka.

Майбутня зірка Олеся народилася у зимову ніч на Водохреща 1952-го року в звичайній сім’ї. Батько Олексій Тимофійович працював хліборобом в тому ж селі. Так сталося, що із самого дитинства вона захопилася неймовірною красою природи. Можливо саме це надихнуло Олесю Олексіївну на розквіт саме літературної діяльності. 

Роки, проведені в рідному селі

Звичайне село Військове, де народилася Олеся Омельченко, живило її дух великою кількістю барв, вражень і чудес. У пишному саду її батьків вона розквітала, і талант Олесі розквітав, прокладаючи шлях до різноманітних літературних пошуків. Мамині пісні та легенди розпалювали уяву дівчинки, і вона, наче сполоханий птах, злітала у чарівний і осяйний світ. З кожною миттю крила Олесі Олексіївни міцнішали, а серце і душа наповнювалися нескінченною народною мудрістю і глибокою духовністю, що оточували її.

Батько Олесі, Олексій Тимофійович, і мати, Наталія Григорівна переживали роки Другої світової війни та німецької неволі, коли тодішній Дніпропетровськ був окупований ворожими військами. Є відомим факт, що під час війни Наталія Григорівна стала учасницею місцевої “групи Опору”, яку організували в Нюрнберзі. Батьки стали для Олесі взірцем мужнього та міцного характеру, любові до суспільства людей, до Батьківщини та природи. 

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Ще з раннього дитинства маленьку Олесю зацікавила культура літератури та образотворчого мистецтва. Коли вона була в четвертому класі, вперше із пристрастю спробувала писати вірші та паралельно малювати. У 1959-му році вона вступила до військової школи, яку успішно опанувала через десяток років із відзнакою (після навчання вона також отримала похвальні листи з різних предметів). 

Коли вона вчилась у дев’ятому класі, відома тоді поетеса Наталія Нікуліна запросила Олесю Омельченко для участі у локальній телевізійній програмі. Деталі цієї участі достеменно невідомі. Також вже після закінчення навчання у школі, Олеся Олексіївна вирішила взяти участь у республіканській нараді пліч-о-пліч із молодими літераторами в місті Ірпінь: під час цього заходу, декілька відомих на той час письменників були удостоєні нагородами за талант у літературній культурі. 

Олеся Омельченко надихнулася культурою літератури

Літературний псевдонім “Олеся Омельченко” був придуманий не самою Олесею: так назватись її заохотив Володимир Якович П’янов, заслужений діяч мистецтв. Його та Олесю Омельченко пов’язує міцна дружба на все життя, яка була між діячем мистецтв та письменницею родом з Дніпропетровщини.  

Цікавою є історія, коли Олесю Омельченко надихнули написати власні твори. Так, під час навчання у восьмому класі ще у школі, літературний професор та академік Микола Пивоваров був в захваті від перших наробок дівчини! Його підтримка у подальшому розвитку літературної кар’єри дуже вплинули на рішення Олесі Омельченко. Перша зміна вектору зірки Придніпров’я – це навчання на історико-філологічному факультеті при Дніпропетровському державному університеті, замість омріяного раніше астрономічного факультету при Одеському університеті. 

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Паралельно із успішним навчанням у ДДУ, Олеся взяла участь у капелі бандуристів, які виступали та тренувалися у Палаці студентів імені Гагаріна. Під час перебування у столиці України Києві, вона взяла участь у республіканському конкурсі “Огляд художньої самодіяльності”, у якому перемогла. Загалом дівчина захопилася уроками в художній студії, театральному гуртку (які проводились у Будинку вчителя), на тренувальному спортивному майданчику зі стрільби.

Під час так званого “періоду застою” її навіть переслідували: все через те, що вона очолила університетську студію “Гарт”, діяльність якої владою визнавалася націоналістичною (що у часи Радянського Союзу вважали недопустимим). Це вплинуло і на деякі сторінки її кар’єри: Олеся пройшла творчий конкурс, який, як і успішне університетське навчання, дозволяв претендувати на посаду редактора дитячих телевізійних програм на районно-обласному телебаченні. Проте після дзвінка прихильників “ідеям доби”, її кандидатура була відсторонена. 

Підтримка літератури Олесі Омельченко надходила від відомих діячів та літературознавців України: висловлювали великі надії на талант Олесі (який прогресивно зростав) такі постаті, як Володимир П’янов (заслужений артист України, літературознавець та фаховий перекладач), Микола Пивоваров (раніше вже згаданий, як професор та академік літературного мистецтва). Колеги-поети також підтримали зірку Придніпровщини: Микола Вінграновський, Любов Голота, Михайло Чхан, Марія Зобенко, Віктор Корж, Ігор Пуппо, Сергій Бурлаков – всі вони висловлювали сподівання на Омельченко.

Професійний поет із неймовірними навичками

Олеся Омельченко – абсолютно професійний письменник, творчість якої дуже різноманітна. Протягом свого життя вона спробувала такі літературні жанри, як: вірші, прозові та драматичні твори для дорослої аудиторії; вірші та казки для дитячого покоління; гуморески, оповідання, нариси, байки, романи, а також газетні статті для юнаків та дорослих. Олеся Олексіївна дуже цікавиться історією своєї Батьківщини: вона пробує себе у астрономії, фізиці, медицині, парапсихології та у самій історії.

Зірка Придніпров’я досконало володіє трьома мовами – німецькою, польською та російською, а також вона вивчає чеську та французьку мови. Її перший опублікований вірш з’явився у місцевій газеті “Вперед”, коли дівчинка вчилась всього у шостому класі. Вже у 1967-1968-х роках її вірші російською мовою періодично публікувалися в місцевій газеті Верхньої Салди Свердловської області (під назвою “Салдинський рабочий”). 

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Однак через дисидентські погляди Олесі, перша поетична збірка Омельченко “Зачарований обрій” вийшла не в 1975-му році (тоді вона вже була повністю створена та готова до видавництва “Променем”), а лише у 1984-му році з численними редакційними правками. Незважаючи на це, письменники з різних куточків України оцінили збірку Омельченко – так, поет Олександр Зайвий відгукнувся про збірник, як про хорошу книжку, завдяки якій він порекомендував її для вступу до СПУ (Спілки письменників України). У 1993-му році, завдяки підтримці спонсорів, була опублікована вже друга збірка віршів та поем під назвою “Присвячую себе…”.

Кар’єрні досягнення зірки Придніпров’я

За своє життя Олеся Омельченко стала відомою як автор десяти книг, що охоплюють різні жанри. За ці роки вона написала близько 4,5 тисяч віршів, 50 пісень, 50 оповідань, 60 гуморесок, кілька казок, п’єс для дітей та шість п’єс для дорослих. Крім того, нею було створено кілька байок, фейлетонів, мініатюр, статей-роздумів, есе та історичних досліджень про рідну Батьківщину. 

Окрім роботи вчителем, Олеся Олексіївна стала членом творчої групи вчителів іноземних мов району. Також вона є керівником шкільного прес-центру та консультантом Солонянського районного прес-центру. Керує Євроклубом та є членом Асоціації українських германістів при Гете-Інституті при Гірничій академії в Дніпрі. Омельченко входить до складу правління НСПУ третього скликання і була делегатом трьох з’їздів українських письменників.

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Крім літературної діяльності, вона є активним громадським діячем: Олеся Олексіївна з середини 1960-х років працює позаштатним кореспондентом газети “Вперед”. Її журналістські матеріали часто з’являються в регіональних та національних виданнях, таких як: “Літературна Україна”, “Слово Просвіти” тощо. Поезії Омельченко знаходять своїх читачів за кордоном. Зокрема, твори уроджениці Дніпропетровщини входять до програми “Література рідного краю”, що викладається в середніх школах регіону.

.,.,.,.